Звіт про пішохідний похід 3 к.с. в Болгарії (Ріла, Пірін)

Зміст

Довідкові дані
Заявлений маршрут
Пройдений маршрут
Склад групи
Загальна інформація про похід 
Сезон
Планування
Ідея і вибір маршруту
Транспорт
Мова
Віза і кордон
Технічний опис
Графік руху
Ілюстрований обрахунок складності походу
Висотний графік
Карта маршруту
Паспорти основних перевалів та траверсів
Доповнення

Розкладка
Фінанси
GPS трек

Довідкові дані

1. Вид туризму - пішохідний
2. Категорія складності - 3
3. Протяжність маршруту - 190 км.
4. Кумулятивний перепад висот - 21 км.
5. Загальна тривалість походу - 12 днів.
6. Тривалість активної частини походу - 9 днів, з 18-го по 27-е серпня 2008 року
7. Район - Родопи, гірські масиви Ріла і Пірін.
8. Керівник походу - Соколов Артем Михайлович
9. Кількість учасників - 4
10. Заявочні матеріали розглянуті - Київською Міською МКК
11. Маршрутна книжка - ?54-08

Заявлений маршрут

м. Софія - с. Сапарева Баня - Седемте езера - Урдине циркус - Мальовишки дил - Рилски манастир - хр. Бричебор - Парангалица - сед. Предел - г. Пірін - Кончето - г. Віхрен - Тевно езеро - Среден Пирин - г. Мелник

Пройдений маршрут

с. Сапарева Баня - ез. Окото - п. Отовишки - в. Отовишки - сед. Раздела - Урдине циркус - зв'язка [п. Ушите-Мальовица - п. Орлето-Малка Мальовица] (1A) - ез. Елинино - заслон Орловец - траверс [в. Ловница - в. Голям Купен - в. Голяма Попова капа] (1А) - Поповокапски езера - р. Рилска - Рилски манастир - хр. Бричебор - п. Мремерецки - Сине езеро - в. Черната поляна - в. Павлев - п. Парангалишки - Русалийски гробища - сед. Предел - Малка Джинджирица - ез. Сълзица - в. Каменишки - Окаденски циркус - п. Суходолски (1А) - Кончето - в. Вихрен - п. Влахински - п. Бъндеришка порта - траверс [Дончови караули - в. Бъндеришки чукар] (1А) - п. Башлийска порта - п. Винарска порта - Голямо Валявишко ез. - п. Самодивска порта - Попово ез. - п. Кралевдорска централна порта (1А) - р. Железница - Влашкия път - Роженски манастир - г. Мелник.

Склад групи

Фото	Ім'я	Досвід	Посада в групі
	Соколов Артем	3ГК Джунґарія, 3ПК Родопи	керівник
	Смілянець Наталія	3ГУ Кавказ, 1ГК Кавказ	відповідальна за аптечку
	Ретинський Дмитро	2ГУ Карпати	завгосп
	Коваленко Віталій	1ВУ Україна	ремонтник

Загальна інформація про район подорожі

Цей похід був нашим другим спортивним походом у Болгарію, тому у загальних рисах опис з попереднього походу 2006 року є чинним. Далі ми коротко зупинимося на відмінностях організації і маршруту цього походу. Болгарські топоніми та вирази, які слід читати у болгарській фонетиці, подаються курсивом.

Сезон

Порівняно з минулим походом змінився сезон – серпень є серединою туристської пори у Болгарських горах. Погода стабільна суха і спекотна. За ціле літо може не впасти жодної краплі дощу. На час нашої подорожі дощу не було вже 3 місяці, а через тиждень після повернення у Рілі навіть горів ліс.

Планування

Завдяки довгому дню та стабільній погоді літній сезон дозволяє проходити простим рельєфом до 30-35 км за день, чим ми декілька разів користувалися. Таким чином за короткий час (9 днів) вдалося повністю пройти обидва масива Ріла і Пірін. Категорійність походу та бажання побачити максимум вимагали доброї фізичної підготовки. Не в останню чергу завдяки прискіпливому ставленню до ваги спорядження і меню, стало можливим спланувати і пройти ділянки з денними переходами тривалістю до 10 ходових годин включно.

Ідея та вибір маршруту

Ідея походу полагала у прокладанні літнього спортивного маршруту горами, де категорійні перешкоди, як правило, легко знаходяться лише взимку, і у проходженні часто відвідуваних гір нестандартним шляхом. Сезонна відсутність снігу дозволила включити певні ділянки скельно-осипних траверсів і сідловин, які в міжсезоння не ходяться. Нитка маршруту включала декілька нестандартних складних ділянок, що зазвичай (і даремно) не відвідуються трекерами, але є цікавими гірськими перешкодами складністю від н/к до 1Б, або просто дозволяються подивитися на гори з незвичних і практично непредставлених у описах і фотозвітах ракурсів:

• Перевал Отовишки - вершина Отовишки – трав'янистий некатегорійний перевал в стороні від стандартних треків. Знаходиться безпосередньо над найглибшим гірським озером у Болгарії (ез. Окото, глибина 37 м.) і водночас є єдиним місцем у Рілі, звідки видно одночасно всі сім озер, які дали назву підмасиву Седемте езера.
• Перевал Ушите - Мальовица (1А, назва умовна) – осипний курумниковий перевал, майже не відрізняється від перевалів такої ж категорії у високих горах. Шлях до перевалу проходить чудовою альпійською долиною р. Малка Урдина з розливами струмків, і наближається впритул до знаменитої північної стіні г. Мальовица – колиски болгарського альпінізму – з альпіністськими маршрутам до 5 к.с.
• Перевал Орлето - Малка Мальовица (1А, назва умовна) – вузька скеляста щілина між вершинами Орлето та Малка Мальовица, маловідомий спосіб потрапити з північного льодовикового цирку Мальовиці у долину Елениного озера.
• Траверс в. Ловница - в. Голям Купен - в. Голяма Попова капа – скельно-трав'янистий траверс (пішохідна категорія 1Б) верхів'ями знаменитих кулуарів Злите потоци, що з одного боку майже вертикально обриваються на кілометрову глибину до Рільської ріки і Рільського монастиру, а з іншого знаходяться озера і заслон Гранитна вода. На цій ділянці не зайві льодоруби, оскільки зірвавшись без них, на такому схилі майже неможливо зупинитися. Початок планувався від вершини Орловец, але через неочевидний маршрут, брак спорядження і інформації для траверсу вершини Орловец, довелося обмежитися тільки східною частиною.
• Ділянка Поповокапски езера - р. Рилска була пройдено нестандартним шляхом через міні-каньончік, що спускається до Сухото езеро, чим зекономили собі декілька годин і побачили як може розбуяти рослинність, якщо нею не ходять орди трекерів.
• Хребет Бричебор – особливе місце серед болгарських любителів прогулянок в стилі off the beaten track. Під час підйому цілком реально заблукати, що більш ніж нехарактерно для Ріли; маркерів нема, води нема, людей тим більше, зате є чудова панорама на Мальовишки дял і озера Дъяволското і Смрадливо далеко внизу.
• Ділянка від хижи Македония до сідловини Предела – не дивлячись на присутність маркерів і туристів, не схожа на інші частини Ріли нескінченими хвилястими трав'янистими пагорбами з чорницями і місцевими її збирачами. Чорниці збираються абсолютно ідентичним способом до того, яким користуються і в Карпатах. Ділянка від Русалийски гробища до Предела майже не відвідується туристами, тому, окрім скелястих формацій власне гробішт, там є і буреломи, як у справжній тайзі, і розгалужене мереживо лісовозних доріг, орієнтуватися якими не допомагає навіть GPS.
• Ділянка від озера Сълзица до вершини Каменишки і далі в Окаденски циркус і п. Суходолски – через набагато зручніший шлях до Віхрену через хижу Яворів, туристи забули про це поховане в трьохметровому жерепі зникаюче озеро і траверс, що починається з перевалу над озером. Траверс закінчується подоланням здоровенних скелястих жандармів і виходом на вершину Бутин. З середини жандармів ми знайшли осипну сідловину, якою спустилися у дикий Окаденски циркус і далі курумниковим схилом вийшли на Суходолски превал (сукупно 1А).
• Траверс Дончови караули - Бъндеришки чукар – не пристосований для трекінґу траверс (пішохідна категорія 1А) із зубчатим рельєфом, потенційними декількома скельними перевалами 1Б і виходом на в. Бъндеришки чукар, яка являє собою купу здоровенних балансуючих валунів з хрестом на вершині.
• Перевал Кралевдорска централна порта – умовне першопроходження скельно-трав'янистого перевалу 1А, що знаходиться між добре відомими лівою та правою Кралєвдорськими портами. Цирк перевалу, окрім замаскованої групи альпійських озер, містить сніжники навіть у серпні, хоч і не на шляху підйому.

Транспорт

Порівняно з 2006 роком змінився спосіб заїзду – через узбережжя і Варну, куди з Києва дісталися автобусом. Через відсутність спеціального спорядження вага рюкзаків була невелика, тому всі харчі купили ще в Україні, щоб не витрачати час у Софії і Варні.

Транспорт був спланований таким чином, щоб оглянути як Софію, так і Варну з навколишніми цікавими місцями. Оскільки 12 липня 2008 року Румунія скасувала транзитні візі для подорожуючих до Болгарії, то найвигіднішим як за часом, так і за вартістю способом діставання до Болгарії стали автобусні рейси з Києва до Созополя (вийти можна на будь-який зупинці узбережжя – ми їхали до Варни). Вартість дороги в обидва кінці склала 70 євро. Час в дорозі рекламується як 28 годин, але реально, через всіляки затримки на кордонах і тому подібне, він може перевищити 35 годин. Офіційний розклад такий:

• 8:00 з Києва (відправлення від "Палацу Україна")
• 12:00 наступного дня прибутя до Варни (до залізничного вокзалу)

Сумарна вартість дороги Київ-Софія-Київ, – 94 євро (до Дупніці – 105 євро).

Серед можливих влітку варіантів були ще:

• теплохід Дунаєм Ізмаїл-Сілістра. Рейси по понеділках і четвергах (і назад теж). У Ізмаїлі о 5:30 реєстрація, о 7:00 відправлення, у Сілістрі о 13:30 реєстрація, о 15:30 відправлення. Через надто раннє відплавлення з Ізмаїлу, довелося б ночувати у Ізмаїлі (оскільки автобус з Києва прибуває до Ізмаїлу о 8:00). Прибуття назад також незручне, після відправлення єдиного автобусу на Київ. Сумарна вартість дороги Київ-Софія-Київ – 177 євро. Бронювати можна факсом. Станом на весну 2009 року є інформація, що теплохід відмінили через нерентабельність.
• катамаран Кримська стріла. Недешевий з незручним часом прибуття у Варну (майже опівночі), через що не можна подивитися місто і частину дороги до Софії доводиться їхати вдень. Сумарна вартість дороги Київ-Софія-Київ – 169 євро, норма провозу багажу 20 кг, бронювання тільки за телефоном (факсом не хотять).
• поїздом Київ-Софія. Дорого (~100 євро в одну сторону) і довго (їхати добу). Крім того, не потрапляємо на море.
• літаком. Регулярним рейсом до Софії дорого – більше 350$. Чартером до Варни дешевше (280$), але доводиться скоротити перебування у горах до тижня (або доплатити до 330$). Рейси тільки по п'ятницях. Виліт/приліт 12:25/14:05, через розклад поїздів у Варні треба чекати до 21:40.

На відміну від походу 2006 року, цього разу не вдалося оформити планинска застраховка, через вихідні та незручний час перебування у містах. Страхові агенції є і у Варні, і у Софії, але в першу ми потрапили у неділю, а підправлення з вокзалу Софії було заплановане на 7 годину ранку.

Оптимальним способом добирання до Сапарева Баня був би прямий автобус о 8:20 від автостанції Овча купель. Але на практиці виявилося, що цього автобусу або немає, або він ретельно зашифрований у розкладі на автостанції. Крім того автостанція знаходиться на околиці міста, куди ще треба доїхати трамваєм N1, який вранці ходить надто рідко. Через це ми пропустили перший потяг на Дупніцю і поїхали на другому о 12 годині з чимось. У зв'язку з ремонтом залізничного полотна до самої Дупніці автобус не доїхав, і пасажирів перевантажили у автобус, який заїжджав у кожне село на шляху до Дупніці. Порівняно з 2006 роком автостанція у Дупніці перенесена до залізничного вокзалу (можливо, тимчасово на час ремонту), звідки ми одразу сіли на автобус до Сапарево.

Корисна порада при користуванні болгарською залізницею: при купівлі залізничного квитку на групу від 4 осіб включно обов'язково cкажіть, що потрібен квиток "за малки групи". Інакше видають окремі квитки на кожного члена групи, що дорожче на 0.5-1 лева з кожного квитка.

Мова

Випадково знайшли у Варні пам'ятник українським воїнам загиблим за свободу Болгарії.

З розряду курьозів, пов'язаних з мовою – піднімаючись до оз. Сълзица розговорилися з місцевими пенсіонерами з Разлогу, які йшли по чорниці. Виявилося, що одна жінка колись давно відвідувала Україну і була у Баришевці. Поспілкувавшись, виявилося, що у долині Разлогу використовується свій особливий діалект болгарської, причому відчутно ближчий до української, ніж стандартна болгарська, про що нам сказали самі місцеві. Навіть пробували пригадувати українські слова і називали їх співзвучні відповідники у місцевому діалекті. Та й це було відчутно і нам, бо у Софії мовний бар'єр був вираженіший.

Інший випадок – вийшовши на День Незалежності на найвищу вершину Піріну Віхрен, зустріли там групу школярів, керівниця яких сказала нам, що, оскільки ми з України, то повинні заспівати її найулюбленішу пісню "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" на честь дня народження дівчини з її групи. Причому слова пісні вона знала набагато краще, ніж ми. Довелося заспівати, за що отримали від іменниниці печиво, а потім заспівали ще й наш гімн на честь свята.

На основі отриманого досвіду у цьому поході, а також у попередньому поході 2006 року був складений українсько-болгарський словник та болгарсько-український словник туристських термінів.

Віза і перетин кордону

Оформлювали візу як і минулого разу у фірмі "Албена-тревел" (м. Київ, вул. Жилянська, 54, к. 27 (044) 2894345). Вартість: 45 євро. Необхідні документи:

• закордонний паспорт
• 1 фото 3.5см * 4.5см
• назва місця роботи,
• прізвища батьків,
• індивідуальний код.

Оформлюється один тиждень. Страховка для отримання візи не потрібна, хоча можна оформити (3.22 грн/день).

Жодних проблем не кордонах, окрім довгих перезмінок румунських прикордонників, не було.

Варті уваги місця на маршруті та поза ним

Побити Камъни

Район Побити Камъни (Диликташ), по якому платно вигулюють організованих туристів з бонусами у вигляді інформативних розповідей, на що саме і з якого боку схожий той чи інший камінь, і рекомендаційних псевдоповір'їв про вплив дотиків до стовпів певної форми на жіночу фертильність.

Одна з числених груп каменів біля Страшимирово, далеко від автобусних туристів, тому тут ще не витоптана трава і цілі дерева.

Після прибуття автобусу Київ-Варна, ми здали речі у сховище на залізничному вокзалі (1 лев) і поїхали місцевою електричкою (1.2 лева) до станції Страшимирово з метою огляду природнього феномену Побити Камъни, що займає територію 70 км² за захід від Варни. Так називаються багаточисельні порожні всередині стовпи висотою до 7 метрів досі до кінця нез'ясованного походження. Гіпотезами є органічне походження (коралове) та неорганічне – єрозійні, конвекційна фільтрація грунтових вод тощо. Пануюче пояснення постулює наявність виходів метаномісткого газу на дні давнього океану; метан споживався метанотрофними бактеріями, які, окислюючи газ, відкладали карбонат кальцію, який в свою чергу цементував частинки грунту дна у вигляді каналу. Пізніше дно піднялося і винесло стовпи на поверхню.

На станції Страшимирово (14:15), яка виглядала наче саме тут снімалися фільми Кустуриці, спека цілком відповідала назві станції. Все здавалося яскраво білим – без окулярів навіть просто на землю важко дивитися, а незакриті незагорілі ділянки шкіри моментально починають пекти. Людей у селі не видно взагалі, всі ховаються. Трохи легше стало, коли зайшли у акацієвий ліс за селом, де розташована перша група стовпів (14:50). Звідки пішки перетнули групу Побити Камъни, захвативши її переферійні (але не менш вражаючі) частини, на які ніколи не возять екскурсійні групи через віддаленість від траси. Крім того, зі сторони Страшимирово легко пройти безплатно на територію основної групи, що ми й зробили (15:35). У сусідньому селі Слънчево, куди можна дійти за 25 хвилин від Ділікташу нарешті дорвалися до колонки з водою, і звідси повернулися до Варни рейсовим автобусом (N43, 16:30, 1.6 лева).

Для орієнтування використовували військову совєтську бланкову мапу 1:50000 цього району, яку легко знайти в інтернеті.

Село Сапарева Баня

Відновлена церква Свети Никола, за оригіналом 11-13 століття. Церкви того періоду чомусь надкритично маленького розміру, не дуже зрозуміло до якого часу відноситься така економія будматеріалів -- до початків середньовіччя чи до сучасної реставрації.

Найбільший гейзер в континентальній Європі, з перегрітою водою (више температури кипіння). Нажаль з 2006 року гейзер встигли запнути у фонтан з негарною скульптурою, через що фонтан став нижчий.

Село знаходиться за 13 км від Дупніці, поруч з військовим полігоном. В давнину називалася Германея (від фракійського "гаряча вода", а також богу блискавки Германа). Має руїни фундаменту римської фортеці 2 століття, відновлену церкву Свети Никола, 11-13 століття, а також церкву "Свети Георги" 18 століття. Відома і унікальна своєю геотермальною мінеральною водою – найгарячішою мінеральною водою у всій континентальній Європі (103° C) і єдиним активним гейзером на Балканах. Зараз термальні води використовуються для опалення усього села. Також поза селом є термальна лазня, побудована на місці зруйнованого турецького хамаму, проте на її відвідання у нас не було часу (хоч працює вона з 7 ранку до 7 вечора). З сапаревобанською водою пов'язана важлива місцева легенда про воєводу Вълчан, ватажка місцевих гайдамак, якого вона зцілила від ран.

Рільські Сім Озер (Седемте Езера) та Біле Братство

Намети Білого Братства біля закинутої хижа Седемте езера. Адепти проводять тут декілька місяців, піднімаючись вгору для танців (фото зроблено від одного з танцмайданчиків на плато).

Сім озер – кластер озер льодовикового походження, розташовані на висоті 2000?2500 м, найпопулярніше у туристів місце національного парку Ріли.

Піднімаючись до хижі Рилски Езера, познайомилися з дівчиною з Білого Братства (не плутати з київським Білим Братством 90-х років). Ми потрапили на період, коли саме проводилися щорічне зібрання Білого Братства у Рілі. Близько двох сотень наметів були розташовані по усіх схилах біля хижі Седемте езера, де тільки була горизонтальна ділянка. А на пласких відрогах були викладені з каміння великі, наскільки дозволяв рельєф, концентричні кола для ритуальних танців.

Всемирно Бяло Братство є місцевою течією езотеричного християнства з ознаками синкретизму, започатковане людиною з іменем Петър Дънов у 1897 році. Прихильники течії практикують молитовні зібрання, музичні вправи, читання текстів засновника, походи у гори, життя у братських комунах тощо. Одним із спеціальних методів є танець "паневритмія", яким і збиралася займатися залишок літа наша знайома. Усі методи розглядаються як практика переживання Христа у єдності з усією людськістю та осягання гармонії з природою, Богом та людьми.

Для керівника це вже друга похідна зустріч з паневритмістами. Перша була у зимовому поході 2001 року, коли тільки-но впавши з говерлянського "трупозбірника", група опинилася у кошах біля Козмещику, де знайшли декілька десятків дівчат з Москви і одного їх хлопця-керівника з Дніпропетровська. Представилися вони як евритмісти і заходилися нас лікувати.

Оця вежа на території Рилски манастир -- насправді єдина споруда, що залишилася від середньовічного ретриту. Вся решта, в т.ч. головний храм і келії -- відносно свіжа відбудова 19 ст.

Рільський монастир (Рилски манастир)

Знаменитий монастир, зі списку об'єктів ЮНЕСКО, духовна колиска Болгарії. Головний болгарський святий Іван Рільський у 10 столітті влаштував собі аскезу під кулуарами Злите потоци, яка зимою практично не досяжна через гігантські лавини, що й зараз регулярно валять віковий ліс. Цим він поклав початок болгарському відлюдництву, але його учні заснували монастир на теперішньому, зручнішому, лише у 14 столітті. До справжньої обітелі Івана Рільського зараз веде довга маркована стежка.

Переночувати безпосередньо перед монастирем зараз не можна, оскільки ведуться роботи з будівництва готелю, і схил з лісом, де ми ночували 2006 року, зрізали. Крім того, влітку тут забагато людей, кіосків, цивілізації, сувенирів та грошей.

Роженки манастир, піраміди і Мелник

Роженски манастир з 2006 року не змінився, лише у кінці літного сезону усе подвір'я зверху накрито спілими виноградом і персиками.

Роженски манастир, як легко зрозуміти з назви, присвячено Богородиці, і він значно приємніший і менш комерціалізований ніж Рилски. Особливо варті уваги сутінки монастирського храму всередині. Поруч знаходиться могила відомого революціонера, борця за незалежність Македонії та Одринського краю від Османської Імперії -- Яна Сандански. Під час визвольних змагань він на чолі п'яти сотень бійців звільнили Мелник від турків у 1912. На його могилі написано "Живеш, значить борешся, рабом -- за свободу, а вільним -- за досконалість". Місто на західному підніжжі Піріну наразі носить його ім'я, потіснивши пам'ять не менш відомої своєю непокорою історичної особи, яка там народилася, -- Спартака.

Вид на Кърлановските пирамиди з русла одного з числених дощових русел. Коли йдеш цими висохлими руслами пісчаних потоків, які наповнюються лише під час блискавичних повеней, на підходах до Кърланово, то від піску, колючих акацій та спеки маєш враження наче знаходишся не в Європі, а в Іраку.

Від Роженського монастиру веде стежка через знамениті мелниківські піраміди -- еродоване пісчане дно океану. Якщо вдало збитися зі стежки, спускаючися від каплички Свети Илия, то можна побачити Кърлановски пираміди, що розташовані поруч, у селі Кърланово. Вони іншого кольору, вищі за мелниківські (до 120 м), ефектніше виглядають, бо височіють як вежі чи вітрила посеред рівнини.

Печерний монастир Аладжа

Печерний Монастир Аладжа. Відвідувачі масово залишають записки з найрізноманітнішими бажаннями у тріщінах стін -- від молитв за одужання рідних, до конкретних вказівок дитиною на модель наступного Порше, який має придбати батько.

Від головного залізничного вокзалу Варни ходить автобус (маршрут N29) до музею залишків печерного монастиру Аладжа 12-18 ст. Вхід до монастиру коштував близько 40 гривень, але його розміри складають не більше 15% від, скажімо, розмірів міста Тепе-Кермен у Криму. Якщо час і бажання зекономити на вхідних квитках, які після перетину воріт не потрібні, то можна доїхати від вокзалу до кінцевої зупинки "Винница" (наприклад, маршрутом N31) і, йдучи дорогою до початку паркану території монастиру, увійти на неї задалеко від центрального входу (територія простягається на пару кілометрів вздовж дороги і паркан має безліч дірок, або просто відсутній). Потім по лісу поступово дійти вже на платній стороні спочатку до дальніх видовбаних заглиблень у скелі, а потім і до основної території монастиру. Актуальні розклади міського транспорту у Варні є на сайті GTVarna.

Технічний опис

Графік руху

Ілюстрований обрахунок складності походу

За методикою обрахунку складності пішохідного маршруту. Підтверджуючі фотографії характерних ділянок в основному подано для категорійних перешкод.

Локальні перешкоди
Перевали			Характерна світлина або опис
Отовишки: підйом від ез. Окото - траверс до Зелени рид - спуск в Урдине циркус	н/к	2	Підйом на Отовишки превал Спуск в Урдине циркус
зв'язка п. Ушите - Мальовица - п. Орлето - Малка Мальовица	1А	4	Опис перевалу
Поповокапски превал	н/к	2
спуск в Окаденски циркус і підйом на п. Суходолски	1А	4	Опис перевалу
підйом на п. Каменишки	н/к	2	Підйом на Каменишки превал
підйом на в. Хвойнати і спуск з п. Влахински	н/к	2	Спуск з п. Влахински
підйом на Бъндеришка порта і спуск у Главнишски циркус	1А	4	Опис підйому і спуску у складі траверсу
спуск по Винарска порта + підйом Самодивска порта	н/к	2	Підйом на Самодивска порта
Кралевдворска центральна порта	1А	4	Опис перевалу
Усього за перевали		28
Усього за перевали в залік		12
Вершини
в. Вихрен	н/к	4	Вид на Вихрен з сідловини Премката
Усього за вершини		4
Усього за вершини залік		4
Траверси
Ловница - Голям Купен - Голяма Попова капа (нескладні скелі, дуже круті трав'янисті обходи, курумник на спуску; індивідуальна страховка палками; ~4 км)	1А	5	Опис траверсу
Суходолски превал - Кончето - седловина Премката (стежка траверсом та по вінцю вузького кам'яного гребня, круті мармурові обриви; у особливо небезпечних місцях є стаціонарні ланцюги; 2.5 км)	н/к-1А	4	На траверсі ділянки Кончето
Дончови караули - Главнишка порта (прості скелі, трав'янисті траверси, курумники на підйомі і спуску з Бъндершики чукар; індивідуальна страховка; 3.6 км)	1А	5	Опис траверсу
Усього за траверси		10
Усього за траверси в залік		9
Усього за локальні перешкоди		42
Усього за локальні перешкоди в залік		20
Протяжні перешкоди
Рослинний покрив
н/к
ділянка	км
ліс на підйомі до Конските кл. (стежка у буковому і смерековому лісі)	4.40
Сухото езеро - Кирилова поляна + ділянки скорочення в д.р. Рилска (стежка у віковому смерековому лісі зигзагами схилом висячої долини)	1.65
місцевість Гумното (широка стежка у мішаному лісі, інколи лісовозна дорога)	2.20
місцевість Джинджирица - Ушите (стежка у лісі без підліску; стежка серед високого непрохідного жеребу)	3.85
місцевість Лизгарите - р. Железница - х. Пирин - Влашкия път - св. Илия (стежка у смерековому лісі, потім у мішамому лісі траверсом і гребенем; ліс акації)	17.05
Роженски манастир - Мелник (стежка по схилах піско-конгломераних утворень, порослих акацієвим лісом; рух стежкою берегом сухої річки в акацієвому лісі)	2.48
Конските кл. - в. Кабул - ез. Окото - в. Отовишки - сід. Раздела - хр. Зелени камък - Урдине циркус - Черната скала (рух по трав'янистих гребенях без стежки, та зі стежкою, спуски підйоми в трав'янисто-осипні цирки)	17.6
спуск від Еленино ез. та підходи до нунатака з заслоном Орловец нагорі (стежка в траві, підйом пологими осипами)	2.75
Кирилова поляна - Рилски манастир - розвалини готелю Рилец (стежкою в лісі)	4.4
хр. Бричебор - Сине ез. (трава, сланці пологі)	11.55
км н/к покрив, з коефіцієнтом	81.51
За н/к рослинний покрив	16
1А
ділянка	км
підйом у висячу долину цирку р. Малка Урдина (важкопрохідний високий жереб)	1.65	Ялівець, який потрібно перетнути на підйомі в цирк перед перевалом Ушите
квазі-стежкова ділянка підйому на хр. Бричебор (ледве видна стежка буковим ліком; рух без стежки без підліску до виположення)	3.30	Рух без стежки без підліску до місця ночівлі на схилі
спуск зі Св. Илия на дорогу Кърланово - Рожен (обвалені конгломератні козячі стежки у акацієвому кустарнику, колючий підлісок, висохлі русла пісчаних струмків у акацієвому лісі)	2.48	Вид на Кърлановските пирамиди з одного з русел
км 1А покрив, з коефіцієнтом	8.91
За 1А рослинний покрив	4
1Б
ділянка	км
підйом без стежки на хр. Бричебор (рух по лісовому схилу, з виходами скель, крутизною до 40°; рух по лісовому гребеню з густим лапатим лісом та високотрав'ям на галявинах)	1.925	Виположення на підйомі лісом на хребет Брічебор
спуск з г. Капатник до місцевості Жътката (трав'янисто-кам'яний схил, завалений сухими стовбурами, з ямами)	1.65	Спуск з вершини Капатник суходеревостоєм до Жътката
траверс з сідловини під г. Ушите до оз. Сълзица (продирання по високому жеребу, рух по траві з камінням)	1.1	Продирання до озера Сълзица
нижня ділянка спуску до оз. Сухото (сильнопохиле русло струмка між скельними виходами з високою травою і камінням/ямами)	1.1	Верхня частину спуску каньоном на Сухото езеро
км 1Б покрив, з коефіцієнтом	6.93
За 1Б рослинний покрив	3
Усього за рослинний покрив	23
Усього за рослинний покрив в залік	23
Осипи, морени
н/к
ділянка	км
курумник на спуску з в. Голяма Попова капа до ез. Поповокапске	1.10
траверс середньо-осипного гребеня Каменишки връх	1.38
середня частина підйому на Самодивска порта	0.83
південна кишеня цирку Момин двор - Кралев Двор	0.55
"зайва" частина з 1А осипів	0.54
Усього осипів, км	5.27
Усього балів за н/к осипи в залік	3
1А
ділянка	км
середня сипуха на підйомі на п. Ушите-Мальовица та Орлето-Малка-Мальовица	1.65	Сипуха на підйомі (див. опис перевалу)
курумник на підходах до заслона Орловец, та на підйомі на сідловину між в. Злия зъб та в. Ловница	0.83	Короткі курумники на підйомі на перевал
курумник на радіальному виході до Дьяволски езера	0.55	Підйом/спуск на Дяволски езера з хребта Бричебор
траверс середньо-осипного гребеня вв. Павлев връх та Черната поляна	1.10	Траверс Павлев връх та Черната поляна
підйом з Окаденски циркус на п. Суходолски	0.83	Вихід з Окаденски циркус (з опису перевалу)
спуск з Влахински превал	1.38	спуск з п. Влахински
верхня частина підйому на Бъндеришка порта	0.55	Підйом на перевал Бъндеришка порта (див. опис)
частина траверсу від в. 2633 до спуску на Главнишски езера через Бъндеришки чукар	2.48	Хребтовий курумник (див. опис)
підйом на п. Кралевдворска центральна порта	1.10	Морена льодовика до перевального злету (див. опис перевалу)
Усього км 1А осипів	12.54
Усього балів за 1А осипи в залік	18
Усього балів за осипи	21
Усього балів за осипи в залік	21
Усього за протяжні перешкоди	44
Усього за протяжні перешкоди в залік	40
Усього балів за ЛП+ПП	86
Балів за ЛП+ПП в залік	60
H=	21.424	км
Г=	3.5	середнє між Карпатами (3) та Кавказом (4)
А=	0.5	захід до Рільського монастиру
К=1+H/30	1.71
Г*А*К	3
Усього балів (ЛП+ПП+Г*А*К)	63

Висотний графік

Висотний графік

Кумулятивний перепад висот: 21.4 км (з них підйомів 10.5 км, спусків -- 10.9 км)

Карта маршруту

Мапа маршруту у Рілі

Мапа маршруту у Піріні

Паспорти основних перевалів та траверсів

Всі перешкоди мають складність 1А.

Спуск в Окаденски циркус і підйом на п. Суходолски

Зв'язка п. Ушите-Мальовица - п. Орлето-Малка Мальовица

Перевал Кралевдворска центральна порта

Траверс п. Злият прозорец - в. Ловница - в. Голям Купен - в. Голяма Попова Капа - п. Поповокапски

Траверс Хвойнато езеро - Бъндеришка порта - Дончови караули - Главнишки езера

Доповнення

Розкладка

Продуктова розкладка завдяки відмінній роботі завгоспа була дуже різноманітна і збалансована. Всі овочі та інші продукти, які можна було висушити, були висушені. Середньодобова вага розкладки -- 550 гр./людину, що тим не мешне дозволяло проходити фізично важкі денні переходи по 30-35 кілометрів, у середньому з більше ніж 2-кілометровими перепадами висоти.

Фінанси

Увесь похід обійшовся у 190 євро, враховуючи всі переїзди, всі відвідання кафе і музеїв, проживання у готельчику у Мельнику та сукупні витрати на розкладку в Україні і Болгарії.

GPS трек

Дорожні точки у форматі WPT (координати відносно еліпсоїду WGS84).