Звіт про пішохідний похід третьої категорії складності в горах Ріла і Пірін (Болгарія)

Зміст

Довідкові дані

Заявлений маршрут
Пройдений маршрут
Склад групи

Загальна інформація про район подорожі

Географія і гори
Історія й історичні об'єкти
Відвідані визначні місця
Транспорт

Залізниця
Автотранспорт

Гроші
Мова
Жести

Графік руху
Обрахунок складності походу
Паспорти перевалів
Картографічний матеріал
Доповнення

Віза
Кордон
Як доїхати до Болгарії, транспорт по Болгарії
Розкладка
Фінанси

Довідкові дані

1. Вид туризму - пішохідний
2. Категорія складності - 3
3. Протяжність маршруту - 190 км.
4. Загальна тривалість походу - 16 днів.
5. Тривалість активної частини походу - 14 днів, з 25-го квітня по 9 травня 2006 року
6. Район - Родопи, гірські масиви Ріла і Пірін.
7. Керівник походу - Соколов Артем Михайлович
8. Кількість учасників - 9
9. Заявочні матеріали розглянуті - Київською Обласною МКК
10. Маршрутна книжка - ?19-06

Заявлений маршрут

Київ - Ізмаїл - Сілістра - Софія - Дупница - Сапарева Баня - п. Зелени преслап - Рилски озера - Седемте озера - хр. Зелени Камък - Раздела - в. Мальовица - хр. Дългия рид - Рилски монастир - хр. Бричебор - д. р. Рилска - x. Рибни езера - п. Мраморецки - Павлев връх - Семково - р. Белица - печера Меча дупка - Калета - x. Яворов - п. Суходолски - в. Каменитица - р. Баюви дупки - траверс до заслону Кончето - сідловина Премката - в. Вихрен - x. Вихрен - Дългото езеро - Превалски чукар - Тевно езеро - x. Пирин - Влашкия път - г. Рожен - р. Мелник - р. Генерал Тодоров - Софія - Сілістра - Ізмаїл - Київ

Пройдений маршрут

Під'їзд
Київ - Ізмаїл - (теплохід) - Сілістра - (поїзд) - Софія - (дизель) - Дупница - (автобус) - Сапарева Баня

Ріла
Сапарева Баня - Паничище - Подслона - п. Зелені преслап - ущелині р. Скакавица - x. Скакавица - вдсп. Скакавишки - Рилски озера - Седемте озера - г. Харамията (Хайдута) 2465м - хр. Зелені Рід - г. Вазів върх (2669м) - р. Малък Мраморец (2598м) - р. Голям Мраморец (2602м) - хр. Дългия рид - Рилски манастир - д. р. Рилска - могила Івана Рилского - Явора - x. Тиха Рила - x. Рибни езера - п. Канарски - Канарски циркус - траверс північного схилу р. Скалец - р. Чемерна (2511м) - р. Вапа - з. Семково - ущелина р. Белишка - р. Белица - (вузькоколійка) - р. Разлог - п. Меча дупка - Разложка улоговина - Равно боре

Пірін
х. Яворів - Разложски суходол - п. Суходолски - траверс р. Баюви дупці - траверс до заслону Кончето - р. Бански суходол - заслон Кончето - траверс р. Баюви дупки - п. Каменитишки - сід. Погледец - x. Яворів - п. Суходолски - р. Етипицка - р. Влахинска - хр. Грънчарски Рид - р. Кресна

Від'їзд
г. Кресна - (автобус) - р. Софія - р. Сілістра - Ізмаїл - Київ

Склад групи

1. Соколов Артем - керівник
2. Смілянец Наталія - завхоз
3. Багаєв Дмитро - фінансист
4. Іносов Дмитро - літописець, фотограф
5. Мостова Ілона - відповідальна за аптечку
6. Козлов Захар - ремонтник
7. Корж Микола - спортсмен
8. Гусиніна Наталія - спортсменка
9. Єфімова Ірина - спортсменка

Загальна інформація про район подорожі

Географія і гори

Карта Болгарії

Столиця: Софія (1,2 млн. жителів). Населення: 8,4 млн.

Болгарію спокійно можна назвати гірської країною. Приблизно половина її території зайнята гірськими утвореннями - різної площі, висоти, характером і походженням.

Гори Стара-Планина, відомі ще під назвою Балкан, - найдовші із усіх болгарських гір, мають складчастий характер і невисокі. Друга назва гір дала ім'я всьому півострову. Найвища гора - Ботев върх (2376 м).

Ріло-Родопський масив включає Рілу, Родопи, Пірін, Слов'янку і Стиргач. Родопи влітку популярні серед любителів сімейного туризму через невеличку крутизну схилів і залісеності. Родопи цікаві багатим рослинним і тваринним світом, і архітектурою населених пунктів. Ріла популярна серед туристів і гірськолижників, це найвищий масив на Балканському півострові (г. Мусала, 2925м). Пірін, як і Ріла - скелясті гори, але більш альпійського характеру. Їх найвища вершина - Вихрен (2914м). У горах Ріли і Піріна близько 400 невеликих озер, є думка, що власне рілой у словян раніше називалася вода.

У горах організовані десятки біосферних заповідників, більшість Піріна, Ріли і Стара-Планини оголошено національними парками. Національний парк "Пірін" включений ЮНЕСКО до списку природоохоронних територій та об'єктів.

Хижа Рибни езера

Для потреб пішохідного туризму у Болгарії побудовано понад 300 туристських будинків та баз (хижи), високогірних притулків (заслонів). Із початком сезону у кожній хижі живе керуючий, з яким турист вирішує всі питання з розміщення, душу, їжі. Хижи діляться на муніципальні, з фіксованою ціною й приватні, в яких ціна може бути до 20-25$.

Промарковано сотні кілометрів маршрутів, що забезпечує достатню надійність при пересуванні у гірській місцевості. У Болгарії прийнята чотирьохкольорове стрічкове літнє маркування, характерне більшості країн Європи з розвиненим пішохідним туризмом. Основні кольору - червоний, синій, зелений і жовтий, білий колір є допоміжним. Червоним кольором позначено гребені гір. Зимове маркування складається з жовто-чорних металевих стовпів заввишки від 3 до 4 метрів, ними позначаються найбільш безпечні місця пересування на маршрутах за великої глибини снігового покрову. На більшій частині маршрутів, зокрема у горах Ріла, Пірін, на відомих ділянках Старої-Планини, на стовпах крім відповідних номерів є покажчики напряму, таблички з позначенням азимуту. Проте стан багатьох покажчиків жалюгідний, табличок немає, а в деяких місцях зимове маркування поставлене неправильно й перетинається лавинами, які виривають чи гнуть стовпи до горизонтального положення.

В травневе міжсезоння у Рілі і Піріні ще значною мірою зима. За думкою більшості болгарських туристів кінець квітня - початок травня не можна назвати вдалим періодом для походів у альпійській частині гір. Це сезон лавин і дуже нестійкої погоди, яка якщо і стабілізується, то, як правило, на поганому виді. Відповідно повинен добиратися досвід групи і спорядження.

Основним джерелом по маршрутах зимовими Рілою і Піріною є надзвичайно корисний зимовий путівник Аспаруха Марковски. В ньому можна знайти інформацію про час необхідний на подолання окремих ділянок, поради з вибору спорядження і маршруту (слідування літньому маркуванню часто категорично заборонено), вказівки про помилки у зимовому маркуванні та іншу корисну інформацію про маршрут, ночівлі, аварійні спуски тощо. Планування зимових і міжсезонних маршрутів поза описаних ниток у загальному випадку, а тим більше для першого походу у Болгарії, категорично не рекомендується. Також, якщо ви досить добре спілкуєтеся болгарською, може бути корисний болгарський туристський форум. У принципі, там запитати можна й англійською, але продовження дискусії вийде швидше за все у пошті, якщо хтось погодиться вам допомогти. Ми користувалися консультаціями пана Марковски, і також пана Ясена Пекунова (користувача вищезгаданого форуму). Протягом маршруту для контролю підтримувався із ними мобільний зв'язок.

У Болгарії існує гірська рятувальна служба – ПСС (планинска спасителна служба). На сайті наведено екстрені і консультаційні телефони, розцінки рятувальних операцій та інша інформація. Служба не виконує контролюючих функцій, лише рятувальні. Тому реєструватися до походу не необхідно, що нам підтвердив знайомий пана Марковски, який працює у службі. Єдине що, коли маршрут проходить безпосередньо поблизу посту ПСC, можна зайти поговорити, сказати куди йдемо. Виклик рятувальників здійснюється по телефону. Під час подорожі обов'язково мати у всіх телефонах номери ПСC. Покриття у горах Болгарії є на хребтах, проте в поворотних ущелинах, зазвичай, зв'язку немає. У Болгарії існує два великих оператора M-tel і Globus (є ще Vivatel, менший), причому перший нам порадили для гір, хоча всі відзначають несуттєву різницю між ними у покритті. Prepaid картки можна вільно купити в салонах мобільного зв'язку. Підвиди GSM такі самі, як і в Україні.

Ми оформлювали т.зв. "планинску застраховку" – спеціальний вид страховки для болгарських гір, який покриває більшу частину витрат транспортування і пошукових робіт. Зазвичай, всі болгарські туристи чи лижники, які бувають у горах більше 2 разів на рік, її оформлюють. Оформлюється за 20 хвилин, у практично будь-якій страховій компанії. Ми обрали компанію "Витоша Живот" (зараз перейменована на "Уника Живот"), що неподалік Баниа Баши (вул. Искър, 8). За суму 3.5 леви з людини нам оформили групову страховку на 10 днів (складна частина походу) на страхову суму на людину у 1000 левів. Під час подорожі з собою треба мати поліс. Його номер повідомляється під час виклику ПСС або вже після "акту порятунку".

Погоду можна отримати з веб-сервисів у вигляді СМС, але краще домовиться з людиною на батьківщині, яка надсилатиме прогнози.

Історія й історичні об'єкти

Болгарія лежить у центрі Балканського півострова, на перехресті різних культур. Країна займає одне з перших місць у світі за кількістю археологічних пам'яток.

З 3100 е. територію сучасної Болгарії населяли фракійці, яких Геродот вважав другим за чисельністю народом сучасного йому світу. Після поділу Римської імперії (395 р.) болгарські землі увійшли до Східної Імперії (Візантія), причому одним з варіантів столиці нової імперії була Сердика – місто, на місці якого зараз знаходиться Софія. У 681 р. хан Аспарух створив державу, відому як Болгарія. Тоді у Європі існувало три держави: Західна Римська імперія, Східна Римська Імперія (Візантія) і Болгарія. У 864г. болгари прийняли християнство як офіційну релігію.

Турецька експансія наприкінці чотирнадцятого століття поклала край самостійній болгарській державності. Почався турецький період болгарської історії, який тривав п'ять століть. Почалося масове будівництво мечетей, була запроваджена арабська писемність, християнські храми були зруйновані або перетворилися на мусульманські.

У 1877 р. російська імперія оголосила війну турецькій імперії. У війні поруч з росіянами та українцями брали участь фіни, поляки, румуни і чисельне болгарське ополчення. За рік Туреччина капітулювала і Болгарія була проголошена конституційною монархією.

У 1912-1913 рр. Болгарія брала участь у Балканських війнах, у яких отримала за рахунок Османської імперії територіальні придбання у Македонії і Фракії і вихід до Егейського (Бяле) моря. Нині у софійських книгарнях на вітринах продаються карти "справжньої" Болгарії, де охоплюються всі завойовані тоді території. У першій світової війни країна виступила на стороні Німеччини. Зазнавши поразки, втратила значну частину нових територій і вихід до Егейського моря.

Воювала за Німеччину у Другій світовій війні, сподіваючись повернути "споконвічні території". Через вторгнення Червоної Армії в 1944 р. монархічний режим був повалений і до 1989р. у Болгарії існував встановлений СРСР комуністичний режим, що змінився економічними і політичними реформами. З 1990 країна називається Республікою Болгарія, вступила у НАТО і прагне членства в ЕС.

Відвідані визначні місця

У процесі походу були відвідані такі основні пам'ятки. Дивіться також окремий фотоальбом походу, де наведено й описано найвизначніші місця.

Найгарячиший у Європі гейзер

г. Сапарева Баня Відома і унікальна своєю геотермальною мінеральною водою. Тут можна знайти найгарячішу мінеральну воду у всій Європі (103° C) і єдиний активний гейзер на Балканах. Він також є найбільшим гейзером в континентальній Європі - стріляє окропом приблизно раз у кілька хвилин на висоту до 10 метрів. Під краплями можна стояти, оскільки, пролетівши угору й униз, вода встигає охолонути до прийнятного рівня.

Рільські Сім Озер (Седемте Езера) Озера льодовикового походження, розташовані на висоті 2000 - 2500м. Замерзають у жовтні і тануть у червні. Район Семи Озер - найпопулярніше туристам місце національного парку Ріли.

Рилски манастир

Рільський монастир (Рилски манастир) Одне з найважливіших визначних пам'яток Болгарії, внесена до списку об'єктів природної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Иван Рилски в 927 року у скелястій ущелині, оточеній горами Ріли, поклав початок болгарському відлюдництву і з учнями заснував монастир. Будівництво монастиря на теперішньому місці було розпочате 1335 року. Хоча сучасного вигляду він набув недавно - на початку ХІХ століття, на території монастиря залишилася оборонна вежа 12, або 13 століття. У головній церкві знаходиться найбагатший у Болгарії іконостас.

Протягом років турецького панування Рільський монастир відігравав важливу роль у збереженні болгарської культури та християнської віри.

При монастирі функціонує готель. Політика ціноутворення у ченців "гнучка", тобто, спочатку дізнавшись, що ми з України, говорять про ціну 5 левів, а згодом, пересвідшившись у серйозних намірах, підвищують ціну до 10 левів. У результаті, ми чудово переночували в 200-х метрах з видом на монастир у наметах за 0 левів.

Обітель св. Івана Рільського (Світи Іван Рилски) Найвідоміший болгарський святий, чудотворець і покровитель болгарського народу. Дещо осторонь монастиря перебуває печера Івана Рільського, і навіть каплиця, у якій спочивають його нетлінні мощі.

"Писаната Църква"

Разложка котловина Цілком плоска долина в обіймах гір - Ріли із півночі, Піріна з півдня та з заходу і Родопів зі сходу. Тут розташовані міста Разлог, Белица, Банско (найвідоміший болгарський гірськолижний курорт). Місцевість, прилегла до гір Піріну у районі Яворова, зараз активно забудовується курортним golf&spa комплексом. Раніше тут можна було знайти печеру Меча Дупка, яку ми не знайшли. Руїни церков Бяла църква, Писаната, св. Никола виявилися пагорбками що поросли кущами, де можна було розглянути натяки на колишні будівлі та своєрідні свідоцтва, що церква таки була.

г. Разлог, вузькоколійка Невелике містечко, розташоване у центрі однойменній котловині. Типові для 30-их років ХХ століття будівлі надають характерний вид міським вулицями, у яких мирно співживуть машини та візки, запряжені кіньми і віслюками.

Разлог має залізничний вокзал на вузькоколійці Септември-Велинград-Добриниште (120 км). Вузькоколійка варта того, щоб про ній покататися: маленький потяг їде по чудовій колії в гірських ущелинах, роблячи мудрі повороти (з самоперетином у горизонтальній проекції) і проходячи безліч тунелів. Тунелів стільки, що починаєш думати, що шлях прокладено для того, щоб було зручно рити тунелі, а не навпаки. Дорога, крім кількох ділянок, перебуває у гарному стані, потяг впевнено долає рекордні нахили полотна, а швидкість на прямих ділянках сягає 50 км/год. А на нещодавно підмитих ділянках кінці шпал нависають над водою. Одна із станцій вузькоколійки - найвища станція на Балканах.

м. Софія Столиця Болгарії та її найбільший місто. Над містом височить гора Витоша (2250 м) - улюблене місце відпочинку городян, куди можна дістатися на фунікулері.

Софія розташована на території міста Сердика, заселеної більш як 7000 років тому. Пам'ятки багатої на події фракійскої, римської, болгарської і османською історії стикаються з сучасними міськими спорудами. Попри велику кількість руїн різних візантійських будівель і мусульманських мечетей, свідчень тривалої і різноманітної історії Софії, згодом місто втратило колишню велич.

Основні визначні пам'ятки - Ротонда храму св. Георгія, найдавніша споруда Софії - частина великого археологічного комплексу із рідкими зразками римської архітектури. Деякі археологічні об'єкти розташовані, наприклад, в метро.

Церква св. Софії, що дала назву місту і представлена на гербовому щиті міста. Це друга по давнині споруда в місті (VI в., розквіт Сердики).

Софійський катедральний собор Олександра Невського з всесвітньо відомими іконами і фресками. Побудований на честь солдат армії російської імперії, які звільнили Болгарію від турків.

Мечеть Баниа Баши (XVI століття), де й сьогодні моляться мусульмани Софії, - одна з небагатьох уцілілих будинків османською епохи. На вході чатує афроболгарин, який спершу не хотів пускати всередину наших дівчат, а згодом, накривши їх великими зеленими покривалами і попросивши всередині не породжувати звуків, пустив у приміщення.

Поруч із мечеттю є мінеральне джерело зі зміцнювальною і лікувальною дією. Варто відвідати Національний історичний музей. Серед експонатів - фракійські вироби з золота і срібла; предмети Панагюрского золотого скарбу IV і III ст. н. е.; срібний скарб з Рогозена, який містить у собі предмети V і IV ст., переважно посудини, прикрашені орнаментом і зображеннями на сюжети фракійських і грецьких міфів.

З іншого боку: церква Света Неделя, критий ринок Хали і годинкова вежа, Синагога, строкатий жіночий ринок, церква св. Петка Самарджийска, Російська церква, площа Олександра Батенберга, сквери недалеко від площі Олександра Невського тощо.

Транспорт

Квитки на поїзд у 2006 ріці були приблизно на 20% нижче, ніж на автобус.

Залізниця

Ми скористалися залізницею від Силістри до Софії і на південь від Софії до Дупниці. Причому інформація із сайту www.bdz.bg (Болгарська Залізниця) розходилася з фактичним розкладом, але в зручний нам бік: від Силістри до Софії був прямий поїзд, тоді як сайт казав про необхідність пересадки.

Місцеві поїзда 2-го класу цілком нормальні. Вагони - "європейського зразка": у купе - "сидячі" м'які просторі канапи з підлокітниками. Квитки купуються в касах на вокзалах (які, як і автовокзали, часто перебувають у вигляді, що нагадує археологічні розкопки) і компостуються кондукторами. Також кондуктори ходять по вагонах і стежать, щоб пасажири не спали у неспальних вагонах - будять тих, хто зайняв більшу площу, більшу ніж потрібно для сидіння однієї людини. Є вагони для курців і некурців (мається на увазі куріння в купе).

Ніяких звичних жителям СНД дикостей, а саме: як то платної інформації про поїзди, фізіономій провідників у кожному вагоні, відсутності квитків, вимоги паспорту - немає.

Необхідно доглядати за своїми речами. У нашої групи вкрали кашкета одного з учасників. За словами місцевих, дрібні крадіжки більш розповсюджені у Північній Болгарії, натякаючи на близкість Румунії і циганів.

Автотранспорт

Міжміські автобуси досить високого рівня - Mercedes, MAN. Автобуси досить чисті (що не можна сказати про автовокзали - як і залізничні вокзали, вони запущені).

Квитки купуються в касах відповідної автобусної лінії. Перед походом варто дізнатися назви операторів різних напрямів. Наприклад, станом на 2006 рік, існувала лише одне компанія, що проводила автобусні рейси Софія-Силістра. У великих автовокзалах у кожної компанії своя каса (знаючи назву компанії, її неважко знайти).

Гроші

У 1 леві 100 стотинок. У обороті перебувають купюри один, 2, 5, 10, 20 і 50 левів, і монети вартістю 1, 2, 5, 10, 20 і 50 стотинок.

Найпопулярніші валюти у Болгарії - євро й долари США. У 1 євро 2006 року було майже два леви. Поміняти валюту можна або у банку, або у численних пунктах обміну валют, багато з яких працюють без вихідних. Ще на початку 2000-х болгарські обмінники були синонімом шахрайства (наприклад, практикувалася вказівка курсу без згадки комісії; були заборонені відмови від обміну, коли вже дав гроші у віконце, якщо потім виявилося, що фактичний курс відрізняється від написаного). Тепер ситуація поліпшилася, ми не зустріли обмінників, де б була комісія. Але запитувати, перш ніж дати гроші, скільки в результаті отримаєте, потрібно. Курси в обмінниках Софії сильно стрибають, тому варто прогулятися перед тим, як міняти у першому ліпшому кіоску. Банки відкриті з 9:00 до 16:00. Субота, неділя, і національні свята - неробочі дні.

Мова

У Болгарії звичайна для Східної Європи ситуація - молодь на непоганому рівні розмовляє англійською, а старше покоління у містах ще не остаточно забуло шкільну російську. Проте за практиці мовна картина вийшла суттєво різноманітнішою.

Група спілкувалася з місцевими, як кому зручніше - комусь практично повне порозуміння забезпечувало спілкування українською (флексії українських слів нагадують болгарські, на відміну від російських) зі вставками відомих болгарських слів і висловів, інші користувалися російською. Спроби болгар розмовляти російською частіше призводять до більш граматично правильних конструкцій, ніж до підвищення інформативності. При цьому темп розмови падає кількаразово.

З одним з учасників під час придбання квитків в касі вокзалу Софії, касир перейшла на польську, чим вельми його потішила, оскільки польську він знав. На тому ж вокзалі також поспілкувалися з літнім болгарином, який підійшов поцікавитися, чому це ми часом розмовляємо російською мовою, тоді як на росіян ми геть не схожі. Дізнавшись, що ми з України, порадив краще говорити українською мовою, причому, саму цю фразу примудрився сказати ламаною українською.

На півдні Болгарії дуже поширена грецька. Довго не могли знайти обмінний пункт, аж поки з'ясувалося, що вони мають вивіску з написом "ΤΡΑΠΕΖΑ".

Загальне правило спілкування, яке майже гарантовано забезпечить розуміння - розмовляти всіма мовами, які знаєте, щось-таки зрозуміють. Єдиним співрозмовником, якого не вийшло зрозуміти, був дуже товариський п'яний чернець у автобусі Дупница-Сапарева Баня. При цьому, щоправда, інші пасажири повідомили, що вони його теж погано розуміють.

Жести

Широковідомий факт, що кивок головою означає "ні", а нерозбірливе креслення головою вісімки у повітрі - "так". Знання цього не завжди полегшувало спілкування - кивали ми рефлекторно, а варіації болгарського жесту "так" не сприймалися підсвідомістю. Особливо підвів нас цей жест на трасі перед розвилкою - водії знаками запитували "вам праворуч?", ми за звичкою енергійно кивали, а водій тоді показував "ну звиняйте, мені праворуч...". І коли дійшло, що ми щось робимо не так, потік попутніх машин зник.

Графік руху

Обрахунок складності походу

Довжина маршруту L=190км
Кількість днів t=14
Географічний показник Г=3-4 (між Карпатами та Кавказом)
Коефіцієнт автономності А=0.2 (маршрут проходить через два чи більше населених пунктів)
Перепад висот на маршруті (оцінка) DH = 20км.

Коефіцієнт перепаду висот K=1+20/30=1.(6)

ЛП
Максимальне число балів: 50
Перевали: 2х1А (8 балів), 2х1Б (12 балів) - усього за перевали 20 балів (в залік 20)
Траверси: 1х1А (5 балів), 1х2А (9 балів) - усього за перевали 14 балів (в залік 14)

ПП
Снігові ділянки: через постійний рух снігом - 32 бала (в залік 32 бала).
Кількість балів КС = ЛП+ПП+(Г*А*К) = 34 + 32 + 3-4*0.2*1.(6) = 66 балів.

Паспорти перевалів

Ріла
Перевал Седемте езера - в. Харамията - Паницата (1А)	Траверс Зелені Камък - Вазів връх - Додов връх - Малък Мраморец - Голям Мраморец (1Б)	Канарски (Рибноезерния) преслап (1Б)
Пірін
Суходолски превал (1А)	Траверс Разложки суходол - Каменитица - Баюви дупці - заслон Кончето - Бански суходол (2А)	Каменитишки превал (1Б)

Картографічний матеріал

Карта маршруту Рілою (240Кб)

Карта маршруту Піріном (200Кб)

Доповнення

Віза

Дані на квітень 2006 року.

Для громадян України чинний візовий режим. Можливість отримати візу надається безліччю туристичних компаній у Києві. У самому посольстві візу отримати важче і дорожче. Оскільки, щоб одержати візи до Болгарії необхідно надати прописку на весь час перебування, не всі туристичні фірми згодні оформляти візу без бронювання готелю хоча б на 1 тиждень. Це істотно збільшує вартість візи. Але хто шукає, то завжди знайде! Ми у туристичну фірму "Албена Тревел", вона займається безпосередньо туризмом до Болгарії І що приємно, менеджер у ній - також болгарка. Вирішено користуватися послугами цієї фірми. Її контакти дивіться нижче.

Для оформлення візи нам знадобилося таке:
1) закордонний паспорт
2) 25 євро
3) копію внутрішнього паспорта (сторінки, де є фото + прописка, лише три сторінки, якщо вам більше 25 років)
4) <=100 грн. (послуги і страховку); 10евро - за услуги (якщо досить велика група), інакше 20евро. Страховка - 30грн.
5) 1 кольорове фото >=3х4
6) анкетні дані:
- домашня адреса
- домашній телефон
- професія
- адресу місця роботи
- службовий телефон

Візи оформили протягом тижня. Довідку про бронь готелю у Болгарії також видали на руки, але на кордоні вона не знадобилася.

Контакти:
Посольство Болгарії в Україні: Київ, Посольство Республіки Болгарії вул. Госпітальна, 1, Київ.
тел.: (0038 044) 235 51 19, 246 72 37, 246 76 72, 235 52 96 факс: (0038 044) 225 52 95

Болгаро-українська туристична компанія "Албена Тревел"
м. Київ, вул. Жилянська, 54, К.27 (044) 2894345
Увага! У 2009 року Болгарія планує вступити в Шенген, тому візові правила вже у 2008 році змінилися.

Кордон

Теорія

При в'їзді у Болгарію можуть запитати ваучер на бронь у готелі, чи поцікавитися наявністю коштів, але на практиці таке буває нечасто. Раніше при в'їзді видавали спеціальний формуляр (статистична карта), у якій вказуються паспортні дані іноземця та терміни перебування у країні, мета поїздки тощо. Однак вже у 2006 року це правило не діяло, оскільки дії відповідних статей ЗАКОНУ ЗА ЧУЖДЕНЦИТЕ У РЕПУБЛИКА БЪЛГАРИЯ (http://www.pravovadurzhava.com/resources.php?page=laws&lawid=40&type=view) були відмінені. Судячи з усього, на 2008 рік ці зміни залишилися у силі, що означає, що вказати місцеперебування на кордоні є достатньою дією із боку туриста. Але це не знімає необхідності реєстрації із боку готелю (без вказівки готелю швидше за все не дадуть турвізу) чи приймаючої сторони. Як ця невідповідність у разі спортивного туризму й відсутності де-факто місця перебування знімається у легальний спосіб невідомо. Схоже, що за великого "везіння" і перевірки на кордоні наявності цієї реєстрації можуть виникнути певні проблеми (у 2006 році ми мали непідтверджену інформацію про технічну неможливость такої перевірки). У будь-якому разі, у зв'язку з вступом до ЄС усе може дуже змінитися.

Практика

Нічого в нас на кордоні не перевіряли. Перевірочний контроль на українській митниці значно суворіший, ніж на болгарській. Тобто всі продуктові запаси тоді можна було вільно везти з собою, лише на теплоході довелося б пристойно заплатити (хоча і без зайвих продуктів з нас здерли по 2 грн. за кілограм з кожного рюкзака більш норми, причому після прохання рахувати нас як групу і поділити загальну вагу на всіх, пригрозили застосувати тариф в євро).

Можливо (в разі поїздки зі звичайною, не туристичною візою, майже стовідсотково) може знадобиться довідка з роботи про доходи та збереження робочого місця, щоб одержати візи. А на кордоні (за будь-якої візи) - показні гроші з розрахунку 50e/день. Реально ці гроші майже ніколи не вимагають, але ризикувати не варто, оскільки туристи з рюкзаками зазвичай сильно виділяються з загальної маси туристів, як по зовнішньому вигляду, так і за часом "туру". Ідеально підходила кредитка з випискою з банку і у посольстві, і на кордону. Реальним для нас був такий варіант: мати десь ~1/2-2/3 суми готівкою, замість решти показувати кредитку, необов'язково з випискою. Або, якщо ліньки возитися з кредиткою, взяти/позичити усю суму.

Як доїхати до Болгарії, транспорт по Болгарії

Є такі варіанти потрапляння з України у Болгарію.

1. Автобус Є автобус Київ-Варна - вартість 60 доларів. Але це варіант передбачає оформлення румунської візи, вартість якої близько 15 долл/люд(якщо групова, інакше 41долл./люд. Автобус від'їжджав 31-го квітня.

Дістатися теплоходом і автобусом через Румунію коштує приблизно однаково з урахуванням румунської транзитної візи - десь 130-140$ туди-назад. Весь транспорт йде до узбережжя, потім добиралися самотужки, на потягах. Чартеру автобусів немає до літа. Добиратися автобусом до гір 1-1.5 діб.

2. Поїзд
Є поїзд Київ-Софія. Вартість квитків - ~160$ беручи до уваги транзитну румунську візи.

3. Теплохід Дунаєм з Ізмаїла в Силистру
Ми обрали варіант - добиратися теплоходом по Дунаю.

Навігація теплохода маршрутом Ізмаїл (Рені) - Силістра починається 20.03.06г.

Що стосується квитків - можете звернутися у Агентство по туризму і пасажирським перевезенням "Транскруїз" СПФ: Україна, 68600 Ізмаїл, ул. Краснофлотская, 28; Транскруїз Україна: м. Ізмаїл, Морвокзал, комн.20, тел.(04841) 2-34-34, 2-30-64, 2-05-50, тел. \ факс (04841) 2-05-50, 2-30-64.).

Квитки на групу потрібно бронювати заздалегідь - за 2 тижня мінімум. Потрібно надіслати в "Транскруїз" СПФ факсом всі необхідні для цього дані (ПІП, дату народження, номер закордонного паспорту).

Вартість квитків на теплохід 300грн в один бік і 540 грн туди/назад (це рейсові ціни). Чартерні ціни назначаються ближче до літа для груп від 20 чол.

Розклад теплоходу:
До Силістри: по ПН з 8-00 реєстрація+митниця - 2 години, в 10-00 вихід. В дорозі 6 годин.
До Ізмаїла: по ВТ 9-00 реєстрація, вихід 11-00.

Добиратися до гір (теплоходом/потягами) - більше доби.

4. Стріла з Одеси у Варну по Чорному морю.
Пасажирський катамаран "Кримська Стріла" ходить не лише влітку. Докладний розклад руху можна знайти сайті www.lstravel.com.ua.

Саме там можна знайти тарифи на перевезення пасажирів - на момент планування походу ціни були від 180$ в обидва кінці.

5. Літак
Звичайні рейси - до Варни чи до Софії. Чартерні рейси є до Варни:
- зимові (під час лижного сезону, до першої половини квітня)
- літні (під час пляжного сезону).
Вартість квитків на чартерні рейси (до Варни, 1,5-2 години польоту) - до 180 доларів на обидві сторони (проміжок між перельотами 7-10 днів). Вартість звичайних квитків - близько 300 доларів в обидві сторони.

Час: за 10 год можна дістатись гір.

Переїзди по Болгарії

З Силістри до Софії можна проїхати потягом. Вартість квитка - туди-назад близько 40 левів тобто 25$. Добиратися близько 20 годин.

Розкладка

Через неясності, що ж можна провозити з-за кордону, що не можна, розкладка вийшла пошматованою, недостатньо легкою (через консерви) і трохи незбалансованою.

Меню (приблизний раціон, що потім розкидається по днях):

Замість зазначеної тут сої ми використовували сушені гриби. Добре, що їх помітили в супермаркетів, оскільки сою в Софії знайти не вдалося - але вийшло смачно, рекомендуємо.

Норми продуктів

Максимальна вага на одну людину - 7,5кг їжі (як на дівчину, так і на хлопця; дівчатам зменшували вагу за рахунок споряги; бензовози, щоб не ризикувати, несли лише консерви і 1 л кетчупу).

Закупівля їжі в Болгарії

Адреси деяких супермаркетів Білли (Billa) в Софії:
ж.к. Люлин, бул. Цариця Йоана ?72;
ж.к. Младост, бул. Александър Малинов
бул. България, ?55
ж.к. Надежда, бул. Ломско шосе ?171

До одного з них можна дістатися трамваєм з залізничного вокзалу.

Частину розкладки везли з міста Києва, її купувала окремо кожна людина, а саме:

Частину докуповували у Болгарії (двічі - на початку походу у Софії та в середині маршруту у Разлозі):

Вартість розкладки

Розкладка загалом обійшлася 100-120грн з людини при загальній тривалості походу 12 днів (на таку кількість днів купували їжу).

Склад витрат: У Києві, для індивідуального придбання кожен витратив близько 40 грн. У Болгарії перший похід у супермаркет обійшовся нам 130 лев, а другий - 85 лев(близько 72 грн кожного). Ціни на продукти у Болгарії - переважно такі ж як і в Україні, великої відмінності немає. Перелік цін на деякі продукти наведено нижче. У Софії та інших містечках ціни приблизно однакові. Виняток можуть становити лише престижні дорогі курорти поблизу Албени, де все приблизно вдвічі дорожче.

Які проблеми можуть виникнути при купівлі продуктів в Болгарії
- інший асортимент продуктів - набагато бідніший, ніж український
- продавець вас може не зрозуміти, якщо скуповуватимесь не у супермаркеті, а скажімо на складі, як ми:

В середині маршруту потрапили ми на оптовий склад (де повинно б бути дешевше) і всі труднощі були в тому, аби замовити потрібні продукти і пояснити це продавщиці. Вийшло дуже весело. Зібрався весь персонал складу, зокрема і літня прибиральниця, стояли наші водії - всі перекладали те, що саме треба. Порозумітися вийшло, усе обійшлося лише двома зайвими літровими(!) банками кетчупу, які у завгоспа викликали шок. Неприємно бути незрозумілим, але весело.

Поради, висновки на майбутнє
- За можливості везіть всю їжу з України, - це найбільш зручний варіант. Можливо, не найлегший.
- Перед від'їздом рекомендуємо також вивчити основні назви продуктів. Це знадобитися (з власного досвіду).

Міні-словник назв продуктів, ціни

* можливі невідповідності, оскільки ціни взято за 2001 р.

Фінанси

Увесь похід обійшовся у 220 евро, враховуючи всі переїзди, витрати на розкладку в Україні і Болгарії тощо.