Осінній Лист-2018 регамент та загальні умови

Дякую за відгук. 

По кроспоходу я так з самого початку і планував, що по максимуму на перебіги ставити не буду. Бо правила мене не забов'язують ставити конкретний час, і я можу ставити час на перебіги в інтервалі допустимих значень. І не обов'язково це має бути по максимуму.

Після того, як заявились всі учасники, то мені прийшлось вже зменшувати це все, щоб вкластися в світовий день і залишити кількість єтапів та складність орієнтування незмінною.

І так, кількість ниток вирішила би проблеми з відсидками, але для цього треба більше спорядження і суддів, а цього якраз і не вистачало. Крім цього для наведення треба було би в два рази більше часу, а нам треба було конче стартувати в 9 ранку і запускати учасників не пізніше ніж раз в 8 хвилин. Якби стартовий інтервал був би 10 хвилин, то ми би не встигли в світловий день.

Крім того прийшлось зменшити складність етапів, а саме: Скельного підйому, Підйому та переправи, Колоди, Спуску та Паралельок для третього етапу. Зменшити треба було так, щоб ЗЧ на етапі було не більше ніж інтервал старту учасників.
Для другого складність етапів не змінювали, т.як там мало що можна було змінити.

Звичайно все це рахувати складно, т.як методик розрахунку немає, поведінку учасників на дистанції не вгадаєш і т.д. Тому звичайно провтики були. Один з найбільших, що треба було ставити КЧ на дистанцію або при ЗЧ записувати час старту на етапах, щоб відсікти де учасники знаходяться по виходу ЗЧ дистанції.
 

Загалом однією з задумок дистанцій було те, що учасники мають самі оцінювати свої сили і відмовлятись від КП орієнтування для проходження дистанції. Посеред карти орієнтування була асфальтова дорога, яка дозволяла рухатись від етапу до етапу зі швидкістю 8-9 км/год. 
І тому я дуже здивувася, коли дізнався, що більшість не контролювала ЗЧ. Та навіть найдосвідчений учасник змагань випустив це зі свого поля зору.
Одна з думок з приводу цього, це те, що учасники вперше були на особистій дистанції, і раніше в команді для них час контролював хтось інший(капітан). Хоча це тільки припущення. Друге припущення - ніхто не порахував час до і на дистанці.
На майбутнє перше що має зробити кожний учасник перед крос-походом - це порахувати час на перебіги між етапами. А це просто: додачи час всіх етапів, відняти його від ЗЧ дистанції та поділити на кількість кілометрів. Плюс вирахувати звідси час на підготовку на прихід/вихід з кожного етапу.
І тоді визначитись, чи встигаєш ти чи ні. Ще можна рахувати за скільки хвилин пробігається 1 км і порівяти з розрахунковим часом.
Вцілому по тим ньансам, які я побачив на дистанції:
-На скельному підйомі багато учасників не вірно оцінюють свої сили. Багато хто ліз з вантажем та мотузкою, хоча по його рівню лазання було швидше залізти без вантажа, а потім його витягнути.
-На етапі колода майже ніхто не додумався, що можна совати петлю туди-сюди для полегшення її укладки.
-На паралельках виявилось, що багато хто не вміє кидати мотузку, і натягувати якісно верхні перила.
-На одному з етапів учасники не контролювали своє ЗЧ і перевищували його на 8 хвилин, бо їх не знімали судді.

Дякую всім за участь в змаганнях.

Особливо було радісно бачити молодь і представників м. Сміла.

p.s. особисті крос походи не були започатковані на особистих чемпіонатах, хоча останнім часом федерація сильно пропагуює цей вид змагань. І хоч в Києві особистих крос походів не було десь років 8, мені здається вони були започатковані раніше.
Моя власна думка, це те, що туризм командний вид спорту і особисті дистанції не треба робити технічними, бо це буде бутафорія, адже складні технічні етапи логічні тільки в команді. Тому особисті дистанції мають бути легкими технічно, по наведеним "командою" етапам, але важкими фізично з перевіркою особистих вмінь: орієнтування, лазання, техніки на переправах, підйому на перилам і решти суто особистих вмінь (координація, розумові здібності, можливість працювати під навантаженням). До яких не відноситься натяжка переправ, підйом потерпілого - бо це суто команда заача.