Звіт про туристський гірський похід 2 к.с. Кримом

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1. Параметри походу

З 27 грудня 2009 року по 9 січня 2010 року група туристів з Києва, т/к "Глобус", за 14 ходових днів здійснила гірський похід другої категорії складності протяжністю ХХХ км у гірському Криму за заявленим маршрутом:
с.Орлине - яр Малташ-Узень- т/с Мердвень - г. Морчека - стежка "Скоби" (1А) - район ск.Ісар - пер.Міессіс-Богаз (1А) - Ай-Петринська яйла - пер.Кепек-Богаз (н/к - 1А) - район г. Шаан-Кая - Малай-Богаз (н/к-1А) - г. Ай-Петрі - Ялтинська яйла - т/с Кош - хр.Кізіл-Кая - пер.Уч-Кош-Авінда (1Б) - район ск.Кізіл-Таш - р. Узень - г. Зейтін-Кош - Бабуган-яйла - пер.Узень-Баш (1А) - с. Ізобільне - пер. Холодний кулуар (1Б) - пер.Кватирка - дж.Верса - т/с Джурла - каньон Джурла-Алака (1Б) - с. Лучисте

1.2. Дані про фактично пройдений учасниками маршрут:

с.Орлине ?г.Биюк-Синор - яр Малташ-Узень- т/с Мердвень - т/с Беш-Текне - Ай-Петринська яйла - пер. Кепек-Богаз (н/к) - р. Хаста-Баш - Малай-Богаз (1А) - г. Ай-Петрі - Ялтинська яйла - т/с Кош - хр.Баланин-Каяси - пер. Уч-Кош-Авінда (1Б) - район ск. Кізіл-Таш - р. Узень - пер. Караул-Кая-Богаз (н/к-1А) - Бабуган-яйла - дж.Талма - с. Ізобільне - Ангарський пер.? дж.Верса - т/с Джурла - каньон Джурла-Алака (1Б) - с. Лісове

Учасники Кудлай Н. та Сірко О. пройшли маршрут до ущ. Уч-Кош у зв?язку із відсутністю відпустки на роботі.

Інші учасники пройшли маршрут в повному обсязі.

1.3. Зміни маршруту та його причини

На початку походу зійшли на локальну вершину Біюк-Сінор, помилково невірно ідентифікувавши невеликі річки в околицях Орлиного, і через це рушивши по більш західному відрогу Байдарської яйли.

Гірські стежки у районі г. Морчека та г. Спіради (орієнтовно 1А у міжсезоння) не були пройдені через несприятливі погодні умови - сильний дощ та відсутність видимості на протязі дня. Було прийняте рішення йти прямо на стоянку Беш-Текне.

Спуск з Ялтинської яйли здійснили відрогом Баланин-Каяси замість Кизил-Кая через те, що під час перебування на яйлі була відсутня видимість та довелось обрати більш надійний шлях.

Піднімались на Бабуган-яйлу шляхом, що є більш спортивним (біля н/к-1А), замість підйому н/к підйому дорогою. Причини - ясна погода та бажання пройти цікавим малоходженим шляхом.

Від сходження на в. Зейтин-Кош відмовились у зв?язку із економією часу по причині наявності снігового покриву на яйлі, що сповільнював рух.

З Бабуган-яйли спустились через дж. Талма замість проходження пер. Узень-Баш (1А) також через несприятливі погодні умови - відсутність видимості, що ускладнило пошуки початку спуску.

Не пішли на Холодний кулуар через снігопади, що передували дню проходження та масове танення снігу у день проходження, боячись сходу лавин, і взагалі відмовились від сходження на Верхнє плато Чатирдагу через хмарність.

Фінальну частину маршруту розвернули у протилежному напрямку, зустрівши гарну ґрунтову дорогу, що вела на схід від оглядових площадок у нижній частині Алаки.

1.4. Склад групи.

п/п ?	П.І.П.	контакт	Тур. досвід	Обов?язки у поході	Фото
1	Саприкін Євген Юрійович	esap[at]ukr.net	1ГК весн. Карпати (1А),1 ГК зим. Крим (1А),2 ПК Карпати (1А),3 ПК Хібіни (1Б),4 ГУ Тянь-Шань (2Б)	Керівник
2	Волохович Олександр Вікторович	vol3140 [at] yandex.ru	2ПУ весн.Карпати (1А),3 ПУ Хібіни (1Б)	Ремонтник, фотограф
3	Задорожний Максим Віталійович	Maxud [] online.ua	1ГУ Крим,1Бу Альп. Зах. Кавказ	Завгосп, фотограф
4	Філімановський Валентин Олексійович	Valentine85 [] ukr.net	2ГУ,3-й розр. альп.,1Б,2А,2Б альп. Центр.Кавказ	Завснар
5	Житніковська Ірина Володимирівна	iryna.zhytnikovska gmail.com	1ПУ	Медик
6	Погрібний Віктор Васильович	Vpogribny [] ukr.net	1ПК Крим,1 ГУ Зах.Кавказ,1 ГУ	фотограф
7	Білоуско Олександр Юрійович	Kynikos [] ukr.net	1ПК Крим	Літописець
8	Кудлай Наталія Олександрівна	Hrun [] i.ua	3ГУ,1 ГР Зах. Кавказ	Організатор дозвілля
9	Сірко Олег Сергійович	oleg.sirko [] gmail.com	н/к Крим, н/к весняні Карпати	учасник

2. Організація туристського спортивного походу

2.1. Географічні дані про район.

Територія гірського Криму багата на складний рельєф скельного та осипного, а взимку ще й снігового характеру, однак тільки незначна частина потенційно можливих перешкод якісно описана.

2.2. Розробка маршруту походу, його ідея.

Ідея походу була охопити максимальну територію гірського Криму, що включала би проходження технічних перешкод на всіх частниках маршруту, тим самим розширивши територію проведення гірських походів молодших категорій складності у Криму за рахунок західного напряму.

2.3. Транспорт

Заїзд до Південно-західного Криму не містить складностей - поїздом до Севастополя, а звідси досить розвинуте автобусне сполучення. Ми їхали від станції на "5-ому кілометрі". Відїзд з околиць масиву Демерджі у Сімферополь також не є складним - нас підібрала маршрутка одразу після виходу на трасу Алушта-Рибаче.

2.4. Аварійні виходи з маршрута та його запасні варіанти.

Запасні варіанти в горних походах Кримом часто є логічнішими за самі перешкоди і є очевидними. Аварійні сходи з маршрута також не містять складності тому що цивілізація завжди поруч. Однак є виключення - наприклад, каньйон ріки Авінда, евакуація звідти у випадку травми складна і до того ж ускладнюється відсутністю зв?язку у каньйоні. Також складності можуть спіткати, проте не настільки значні, при евакуації з каскадів р. Алака.

3. Опис маршруту по днях

27.12, 1 день походу

с. Орлине - бал.Молташ-Узень - т/с Шайтан-Мердвен - т/с "колодязь під вухами"

Вихід групи на маршрут розпочався у селищі Орлине 27 грудня о 09.20.

Старт маршруту, с. Орлине Група на г. Біюк-Сінор (справа бал.Молташ-Узень).

Пройшовши від центру села до його північної межі, група продовжила рух асфальтованою дорогою, що йде до с. Родниковського, а з неї хвилин через 20 повернула на південний-схід від краю суміжного с. Павлівка. Звідси розпочався підйом ґрунтовою дорогою, що йде вздовж балки на південь, перетинаючи її у місці із облаштованою відпочинковою зоною. Далі група звернула з основної дороги і продовжила підйом стежкою на південь, поступово вийшовши на одну з гарних оглядових точок цього району, гору Біюк-Сінор. Орієнтування в районі трохи ускладнюється не дуже чіткою картою та великою кількістю схожих одна на одну балок, захованих у негустому лісі. Гора Біюк-Сінор має скельні виходи на вершині, що круто обриваються на південь, що і дозволило її ідентифікувати, з неї відкриваються красиві краєвиди.

Внизу у балці Молташ-Узень побачили лісовозну ґрунтову дорогу, до якої і спустились 30-40 градусним трав?янисто-осипним схилом. Дорога проходить дном балки, згодом підіймаючись її східним бортом у загальному напрямі на південь. Підйом доволі довгий, після виходу наверх подекуди зустрічаються інші ґрунтовки, кожного разу на роздоріжжях обирали напрям на південь, оскільки дороги починають повертати на захід. За годину та 10 хвилин дістались стоянки Шайтан-Мердвень, де пообідали.

До підйому на г. Біюк-Сінор стояла напів-літня погода, досить тепло та сонячно, у лісі грибний запах. Біля Шайтан-Мердвену показали дорогу грибникам, що заблукали. Проте вже на підйомі на яйлу погода почала псуватись, налетіла мряка, і після обіду почав накрапати дрібний дощ - розпочалась осінь.

Продовживши рух лісовозними дорогами на південний схід, вийшли до гори Ісар-Кая, і далі по яйлі до джерела Балчих-Кую, що знаходиться біля однойменної гори. Отаборились на поляні поруч з джерелом (так званим "колодязем під вухами") о 16.10, у цей час саме починаються сутінки. Одразу після приходу на місце стоянки пішов дощ.

У початковій точці маршруту до групи приєднався місцевий пес, що надав свій супровід до Ялти - місця сходу учасників, що повинні були повернутись на роботу раніше.

Пам?ятник партизанам біля т/с Шайтан-Мердвен та вид з г. Мердвен-Каяси.

28.12, 2 день походу

М.н. - г. Балчих-Кая - г. Кастропольська - г. Морчека - г. Спіради - т/с Беш-Текне

Наступний день 28 грудня розпочався мрякою із видимістю близько 5 метрів.

Ранок на стоянці Під "вухами": г. Балчих-Кая, рентранслятори

З місця ночівлі до гори Балчик-Кая із ретрансляторами дісталися за двадцять п?ять хвилин. Далі у повному молоці, дощі при температурі близько 0 рухались стежкою вздовж кромки яйли. До гори "Трикутник" дійшли за годину сорок хвилин, ще дві години та п?ятнадцять хвилин без зупинки рухались до Спірад. У початковому варіанті маршруту передбачався спуск стежкою по скобам біля гори Морчека та підйом іншим перевалом до Спірад у той же день. Проте через дощ та обмежену видимість спроби знайти місце спуску виявились невдалими, згодом побачили тільки стежку підйому на Спіради. Вирішили, що це на краще, бо мокрі та обледенілі скелі підвищили небезпеку цих шляхів.

Після короткочасного обіду під дощем група вирушила до місця ночівлі на стоянці Беш-Текне, оцінивши доцільність та функціональність дощезахисного спорядження у зимових походах. Знадобилось воно і ввечері, коли встигало висихати від багаття тільки з одного боку через проливні дощі.

Час руху до стоянки складав одну годину та п?ятнадцять хвилин, таким чином, на стоянці були о 15.20.

Сумні не зимові пейзажі

2 9 .12,3 день походу

М.н. - пер. Східний Копек-Богаз-Сохах (н/к)- ск. Нішан-Кая - р. Хаста-Баш

Ранок 29 грудня дуже порадував легких морозцем та снігом, нарешті розпочалась зима.

Ранок на Ат-Баші

Температура -3 та невеликий шар снігу додали бадьористі, і група досить швидко дісталася краю Ай-Петринського плато, де відкрився чудовий краєвид на Ат-Баш та Південне узбережжя Криму.

Перевалу Східний Копек-Богаз-Сохах дістались за годину та сорок п?ять хвилин,

Спуск з пер. Копек-Богаз-Сохах (н/к)

спуск до скель Нішан-Кая зайняв годину та двадцять п?ять хвилин, далі розвідка та обід. Від скель на південь вирушили ґрунтовою дорогою крізь горілий ліс, наслідок страшного пожару у серпні 2007 р. Сам перевал не потребує особливих навичок та спускових пристроїв окрім вміння ходити з льодорубом схилами середньої крутизни (до 30 градусів). Стежка на спуск через вивітрені скелі нагадує відому стежку Таракташ.

Група на фоні г. Куш-Кая.

Щоб не робити зайвий крюк, вирішили заночувати під завтрашнім перевалом, а не під відомою серед альпіністів горою Куш-Кая із від?ємним нахилом. Отже, заночували на річці із джерела Хаста-Баш, одного з найпотужніших у Криму. Від обіду до місця стоянки трохи нижче самого джерела прийшли за півтори години ЧХВ.

30 .12,4 день походу

М.н. - пер. Малая-Богаз (1А) - г. Ай-Петрі - верхів? я ур. Таракташ

Зранку підйом під пер. Малай-Богаз зайняв 40 хвилин досить стрімкою ґрунтівкою. Розвідка перевалу зайняла 20 хвилин, після чого група почала підйом. Стрімка лісова стежка виводить під білі скелі, що обходяться зліва осипними схилами.

Для того щоб не втратити стежку, треба пройти трохи далі за осипи та почати підйом там, де вона продовжується.

Оскільки частину підйому група пройшла сусіднім кулуаром без стежки, а глиниста земля легко роз?їжджалась під ногами там де крутизна схилу дійшла до 50 градусів та почалось велике каміння, для останнього учасника прийшлось навішувати перила.

Траверсувавши трав?янисті схили, повернулись на стежку, яка може бути дуже слизькою та небезпечною після дощів, оскільки також глиниста та кам?яниста. Перед самим виходом на яйлу є оглядова точка, де можна зробити красиве фото групи на скельному виході. Час підйому на перевал склав три години сорок п?ять хвилин.

У місці виходу на яйлу з пер. Копек-Богаз-Сохах. На зубцях Ай-Петрі.

Після півгодинного обіду в місці виходу на плато, група продовжила рух у напряму г. Ай-Петрі, до якої і дісталась за голину двадцять хвилин. Продовжили рух на схід спочатку по шосе, потім по ґрунтовій дорозі. На кордоні лісництва службовці трохи підкорегували маршрут, і до місця ночівлі на плато у верхів?ях урочища Таракташ (група дерев на плато) група дісталася за годину та 10 хвилин.

31 .12,5 день походу

М.н. - Ай-Петрінська яйла - т/с Кош

У передноворічний день була намічена напівдньовка на т/с Кош, де збирались святкувати. Вийшли о 9.50.

На кромці яйли над Таракташем

До Дерекой-Яйли дісталися за дві години та п?ятдесят хвилин. Рухалися стежками та ґрунтовими дорогами, то виходячи до південної кромки яйли, то заглиблюючись на плато. Лежить невеликий шар снігу, проте видимість подекуди обмежена.

На яйлі та біля пам?ятника на повороті до т/с Кош.

Складні погодні умови призвели до необхідності розвідки у районі гори Сунгурта. Після уточнення свого місцезнаходження група продовжила рух по ґрунтовній дорозі на схід з відхилом на північ. Від гори Сунгурта до стоянки Кош йшли годину сорок хвилин. На цій стоянці група зустрічала Новий рік з необхідними атрибутами свята - ялинкою, конкурсами, святковою вечерею та тортом. Нажаль, весь вечір дощило, що частково виправив груповий тент.

Святкування та вечеря вдалися та були добре сприйняті учасниками, окрім торта, який повністю дістався приблудному псу. Пес супроводжував групу з початку маршруту, і до Нового Року ніхто не заперечував проти його присутності, намагалися якось прогодувати. Але після того, як він з?їв великий новорічний торт було прийняте рішення оголосити бойкот та прогнати. У повному обсязі це виконати вдалося лише після того, як двоє учасників сходячи з маршруту з Уч-Коша відвели його до Ялти

01.01, 6 день походу

М.н. - г. Лапата - хр. Баланин-Каяси - р. Бала

Вихід розпочався о 9.50, до гори Джади-Бурун дісталися за годину та п?ятдесят хвилин. Згідно місцевої логіки пір року, цього дня до обіду тривала весна із сонцем, комашками та крокусами. На яйлі вперше зустріли туристів-пішохідників, кілька людей, що рухались назустріч. Після розвилки ярунтівок за г. Лапата звернули направо, далі почали спускатись газопроводом. Невдовзі почалась стежка, що вийшла на ґрунтовку біля соснового лісу, пішли нею вліво на хребет Баланин-Каяси. По самому хребту йде стежка, ґрунтовка же спускається вправо у населений пункт. Стежка хребтом пару разів переходить невеликі осипи, а в одному місці, де вона перестає бути помітною, треба пройти під скелями зліва по ходу.

Хр. Баланин-Каяси

Спуск з хребта йде стежками до 30° на схід, виходячи на ґрунтову дорогу Василівка-Уч-Кош. Направо у Ялту, наліво до ущ. Уч-Кош (р.Бала). Проходячи складними шляхами південних схилів Ялтинської яйли мимоволі відчуєш повагу до цих суворих місць. У 15.20 група розташувала табір трохи вище загати з каптажем р. Бала у урочищі Уч-Кош. Таким чином шлях від гори з хрестом на вершині (Джади-Бурун) до ущелини Уч-Кошу зайняв три години сорок хвилин.

02.01, 7 день походу

М.н. - пер. Уч-Кош - верхів?я ущ. Авінда

Згідно плану відправивши двох учасників та пса вниз річкою Бала до Ялти, група вирушила вгору ущелиною Уч-Кош о 7.45.

Прохід урочища Уч-Кош зайняв чотири години двадцять хвилин і виявися красивим та різноманітним. Вузенькі, інколи зовсім притискаючі до скель, стежки вздовж правого та лівого боків річки, водоспаді та каскади, підйом лісовими схилами до 30°, рух осипним східним схилом.

О 12.30 група вийшла на Никитську яйлу, для спуску на Романівське шосе витратили ще 55 хвилин.

Група після виходу на яйлу

Після обіду біля Романівського шосе, дістались до спуску в ур. Авінда, що праворуч. В урочищі група влаштувала 2 дюльфери, та враховуючи досить пізній час стала табором на більш-менш придатному майданчику о 15.40.

03.01, 8 день походу

М.н. - пер. Авінда (1Б) - каптаж на річці

Ранок у верхів?ях Авінди дозволив зробити красиві фотографії.

Та продовжився численними дюльферами та спусками.

Дюльфери до низу урочища зайняли чотири години десять хвилин. Далі шлях лежав до каптажів річки Авінда між вузькими стінами урочища. Але біля каптажів стіни розійшлися та стали більш пологими.

Табір розташувався біля річки о 15.30

04.01, 9 день походу

М.н. - траверс схилів до околиць с. Краснокам?янка - підйом ущ. Аян-Узень - Бабуган-яйла

Зранку група вирушила на південь лівим орографічним схилом урочища Уч-Кош. Рухалися спочатку гірською стежкою, потім вийшли на лісову дорогу та повернули на схід. До околиці села Краснокам?янка йшли півтори години. Враховуючи обмежену видимість, влаштували розвідку та ремонт спорядження, що зайняло п?ятдесят хвилин. З?ясувавши місцезнаходження, пішли на підйом на північний схід, вирушили об 11.00. Шлях проялгав лісовими дорогами, поступово піднімаючись угору. До початку урочища Аян-Узень дісталися за дві години тридцять хвилин. Далі підйом без стежки траверсом урочища одну годину, рух до ключа перевалу одну годину, до виполоджування ще півтори години.

Час виходу на Бабуган ?яйлу до підніжжя Чахил-тепе 18.00.

05.01, 10 день походу

М.н. - Бабуган-яйла - пер. Ламбат-Богаз - дж. Талма - хр. Урага - г. Сераус

Вночі випало до 40 см снігу, зранку було ясно та морозно, тому група бадьоро вирушила на схід.

Бабуган-яйла

Рухалися траверсами ярів, намагаючись знайти дорогу на яйлі, але сніг сховав її, тому прийшлося йти навпростець. До підніжжя гори Бойнус-Тепе дісталися за дві години. Почала псуватися погода - з?явилися хмари, погіршилося видимість.

Тому був обраний маршрут через Талма-Богаз на південний схил яйли.

На східних схилах Бабугану, дж. Талма.

Ще дві години зайняв шлях до перевалу, до джерела Талма підійшли ще за півгодини. Далі рухалися у напрямку гори Сераус де і був розташований табір у 17.25.

06.01, 11 день походу

М.н. - бал. Чамни-Юурун - Попова бал. - с. Ізобільне - підхід під т/с Кутузовське оз.

Перша половина наступного, одинадцятого дня походу була присвячена орієнтуванню на місцевості. Низька хмарність та лісові дороги додавали складності при пошуку орієнтирів. Після виходу з місця ночівлі о 08.40,4 години рухалися по балці Чамни-Бурун до села Ільїчівка, що біля Алушти. Проте цей шлях можна пройти швидше за кращої видимості, якщо не доведеться блукати.

Вид на Алушту

Далі через виноградники у напрямку дороги на Ізобільне. У селі були о 15.20, таким чином шлях зайняв дві години сорок хвилин враховуючи обід біля траси на Ізобільне. Із села йшли на північний схід у напрямку Кутузовського озера. Піднявшись вище у напрямку Ангарського перевалу, розбили табір о 16.45.

07.01, 12 день походу

М.н. - Ангарський пер. - г. Ельх-Кая - Демерджинська сідловина - т/с Джурла

Наступного дня дістались до кордону "Ангарський" за годину та п?ятдесят хвилин. До самого перевалу рух зайняв тридцять п?ять хвилин

Біля Ангарського пер.

Далі підіймались до хребта Ельх-Кая, пройшли по ньому та перейшли через урочище правого притоку річки Демержди у районі галявини МАН. Добре пообідавши, вирушили на південь, потроху забираючи у гору, напрямок був на перевал Демерджинська сідловина.

Пер. Сідло Демерджі.

На перевалі група була у 16.10, пройшовши від Ангарського перевалу 4 години. За 20 хвилин дістались стоянки Джурла, де і влаштували ночівлю.

08.01, 13 день походу

М.н. - пер. Джурла-Алака (1Б) - г. Кастурун-Дере - с. Лісне

Фінальний день походу розпочався о 07.45 форсованим маршем у напрямку водоспаду Джурла. Гірською стежкою за сорок п?ять хвилин дісталися річки та почали спуск урочищем. Спуск зайняв чотири години, за цей час було вісім дюльферів повз чудові водоспади. Прийшло потепління, тому водопади функціонували на повну силу, були не замерзлі.

Водоспади р. Алака

О 12.30 борта урочища розширились, і група скористалася нагодою пообідати на галявині з краєвидами на відроги урочища річки Алака.

Обід зайняв 50 хвилин, таким чином далі, на південь вирушили о 13.20. Діставшись лісової дороги, яка йшла на схід, вирішили зайнятися черговим, заліковим заняттям з орієнтування на місцевості.

Заняття проводили, рухаючись балкою Авлах-дере у напрямку гори Аюджинин-Хири, за якою і вийшли на дорогу біля селища Лісовий. Табір розташували за водосховищем у напрямку дороги на Алушту о 17.20. На наступний день група вирушила на Алушту.

4. Графік руху.

* топоніміка згідно атласу "По горному Крыму " видання 2-ге, доповнене,2009р. та О. Єна, А. Єна "Перевалами Горного Крыма" 2007р.

** в стовпчику опису ділянок шляху цифри в дужках - час виходу зранку та час проходження об?єкта.

*** час витрачений на обіди, розвідки та ремонти від загального ходового часу віднімався, короткочасні технічні зупинки та зупинки для короткотривалого відпочинку не враховувалися

5. Висновки.

Похід вийшов цікавим та різноманітним. За два тижні нам вдалось побачити всі пори року - від осені до весни, причому особливо зимової погоди було мало, переважала осінньо-весіння.

Мета походу була частково виконана. З нових (раніше не пройдених групами нашого клубу) перешкод, що були пройдені в цьому поході, можна назвати хіба що Малай-Богаз - нашим варіантом шляху це 1А, але можливо є менш складний варіант. Інші заплановані нові перешкоди не були пройдені через складні погодні умови. Через погодні умови не була пройдена також одна з визначальних перешкод маршруту - Холодний кулуар. Стільки змін, що викликані погодними умовами, спричинило міжсезоння, яке власне і дозволяє нам ходити в Криму походи малих категорій. Всі перешкоди 1Б та 1А доводилось ходити тільки в гарну погоду, у суворій відповідності до вказівок випускаючої МКК на цей рахунок.

Раніші описані нашими товаришами по клубу перешкоди - визначний перевал Уч-Кош та Авінда - був пройдений нами в умовах, що відрізнялись від описаних, тому проходження мало у собі елемент новизни, було важче. Однак інша визначна перешкода - Джурла-Алака - була пройдена без проблем, простіше ніж в описі попередників, знов ж таки через інші погодні умови.

Група отримала деякий досвід осипного рельєфу, досвід подолання скельного рельєфу на спуск, пересування по снігу, кам?янистому та розмоклому ґрунту, багатий досвід проходження та організації биту в різноманітних погодних умовах.

За технічною складністю а особливо насиченістю враженнями можна стверджувати, що пройдений похід відповідає гірському походу 2 к.с.

Якщо і були недоліки - всі визначні перешкоди (1Б) були пройдені на спуск, хоча таке можливе і у походах у великих горах. Це компенсувалось тим, що всі скельні ділянки складності 1А були пройдені на підйом. Група витримала похід добре, за виключенням одного учасника, у якого наприкінці походу серйозно заболіло коліно.

Список використаних джерел:

Бібліотека т/к "Глобус"

http://cliffhang.narod.ru

http://travel.org.ua

Більш докладні списки використаних джерел додаються до паспортів перешкод.

6. Додатки:

6.1. Карти маршруту:

6.2. Продуктова розкладка (автор - Максим Задорожний)

6.3. Аптечка (автор - Ірина Житніківська)