Спуск по ущелині р.Алака (1Б)
Район | Хребет, масив | назва | висота, м | категорія складності | ||
сезон | зима | міжсезоння | ||||
Крим | Масив Демерджі | Ущ.р.Алака (Джурла) | ? | 1Б | ? |
1. Розташування: спуск на пд-зх з Дімерджі яйли. Долина ріки Джурла (вона ж Алака, Сотера) від вдп.Джурла до Каменних грибів.
2. GPS-координати (WGS84):
N44.7669580 E34.4272360 | Т/с нижня Джурла |
N44.7631280 E34.4395330 | Місце ночівлі |
3. Джерело відомостей:
[1] Закалдаев Н.В. перевалы Горного Крыма (перечень). Изд. Симферополь 2005 г
[3] Отчет о горном походе 2 к.с. по Крыму, январь 2010 г., рук. Макаренко Е.Н
[8] Звіт про туристський гірський похід 2 к.с. Кримом, НР 2009/2010р, керівник Саприкін Є.Ю
[15] Опис спуску по ущ. Джурла 2006 р. Смілянец Н., Соколов. А., Багаєв Д.
4. Загальний час проходження: від т/с Джурла до місця ночівлі в дол.р.Алака -5 годин.
5. Витрачено часу:
на підйом: 0 год 0 хв.
на спуск: 5год 0 хв, перепад висот 250 м .
6. Витрачено на рух:
з самостраховкою: 0 год 0 хв
з одночасною страховкою: 0 год 0 хв
зі змінною страховкою: 0 год 0 хв
з перильною страховкою: 3 год 10хв (разом с переходами між точками страховки )
7. Організовано пунктів страховки: 5.
8. Характеристика ключових ділянок:
Ділянка шляху | Загальний час проходж?ення (год:хв) | Довжина (м) | Крутизна (град.) | Перепад висот (м) | Характер рельєфу | Характеристика руху з страховкою (протяжність,м; крутизна, грудуси; час,год:хв): | Кількість організованих пунктів страховки | |||
самостраховкою | одночасною | поперемінною | перильною | |||||||
Від вдп.Джурла до розширення ущелини після каскадів | 4 год 20 хв | 900м | 20° | 300 | Водоспадні каскади із простими переходами між ними. | ? | ? | ? | 95м (30м 75° 15м 80° 15м 90° 20м 70° 15м 75°) 3 год 10хв | 5 |
Від розширення ущелини до початку стежки | 50 хв | 600м | 15° | 160 | Стежка/ Трав?янисто-осипний схил. | ? | ? | ? | ? | ? |
9. Категорія складності: 1Б. Перешкода виражено одностороння - проходження в зворотному напрямку без підвищення трудності неможливо.
Обґрунтування категорії трудності перешкоди.
Не дивлячись на значну крутизну ділянок що потребують командної страховки, сумарна їх довжина не перевищує 95м. Кількість пунктів страховки - 5. Перепад висоти ключової ділянки 460м, а весь перепад висоти на спускові 700м (від т/с Джурла до відгалуження стежки з долини Алаки). Таким чином згідно ?Таблиці оцінки трудності ГЛП у малих горах? (Методика визначення КС гірських СП введена в дію Виконком ФСТУ 25.03.2012) перешкода відповідає категорії трудності 1б
10. Потенційна небезпека та заходи безпеки:
Проходження ускладнюється за наявності опадів чи таяння снігу які спричинять підвищене обводнення, а також обмерзання скал.
Використання перильної страховки на каскадах.
11. Рекомендоване спеціальне спорядження:
- групове (на 7 чол): 2 мотузки 50 м , 2 станційні петлі, карабіни,
- індивідуальне: каска, система, страховочно-спусковий пристрій.
12. Рекомендовані місця для ночівлі: т/с Джурла, в долині нижче каскадів, нижче вдп.Гейзер.
13. Метеоумови при проходженні перевалу: -2° - +3°Туман, вітер
14. Перевал пройдено: 31.12.2011, у поході 2 к.с.
15. Керівник походу: Данилейко Андрій Андрійович.
16. Маршрутна книжка - 43ГЕ/2011, МКК: ЦМКК
17. Прізвище, ім?я, по батькові автора опису: Данилейко Андрій Андрійович
18. Опис проходження:
Опис дається від т/с Джурла до місця ночівлі в дол.р.Алака
Від місця обіду на т/с Джурла спускаємось біля вдп.Джурла до річки і далі вздовж неї по стежці. Борта ущелини поступово крутішають. Згодом підходимо до невеликого скиду який за даних сухих умов проходиться без страховки.
Сама ущелина досить суха, а при проходженні нижче, річка і зовсім іде під камені.
Згодом підходимо до першого великого сухого скиду 30-35м крутизною ~75° (Ф35). Місця для станції є на лівому березі - група дерев в заглибині, та дерева на правому - яка здалася нам зручнішою хоча і вищою.
Рухаючись далі проходимо ще чотири скиди поменше (Ф36-39) - до 15-20м крутизною 70-90°. Всі станції на деревах. Один з них, в місці з характерним валуном який лежить в руслі утворюючи щілину для водотоку (Ф39), складається з двох коротеньких дюльферів з коротким проміжком між ними. Їх логічно проходить разом навішуючи мотузку через обидва одночасно.
Місця для навішування мають багато альтернатив та легко визначаються на місці. Місця популярних варіантів у численних туристів легко помічаються на деревах - мотузки залишають сліди на корі.
Після того як каньйон розшириться, зліва за деревами стане видно обширний простір і лівий схил стане пологішим - необхідно виходить вліво траверсом, а не продовжувати спуск по ущелині. Якщо продовжить спуск, то необхідно буде пройти ще декілька скельних скидів. В місці виходу з каньйону висіла кольорова стрічка на дереві.
Траверсуємо схил 30-40° по помітній стежці і згодом переходимо до спуску. Але тропа зникає і ми спускаємось вниз через рідколісся та чагарники. Шлях спуску перетинають декілька скальних поясів до 1.5-2м які легко проходяться вільним лазінням. Продовжуючи спуск знаходимо досить круту стежку, яка спускається вздовж лощини до самої річки Алаки біля невеликого мальовничого водопаду.
Тут стаємо на бівуак.
Висновки і рекомендації.
1) Так як спускатися часом доводить в повному відвисі то необхідні стійкі навички спуску по перилах. Потрібні тренування перед походом по дюльферу з важким рюкзаком. За необхідності потрібно організовувати верхню командну страховку. При спуску у вологих умовах будуть в нагоді додаткові гальмівні можливості ( намотування мотузки на рога, заведення під ногу ?)
2) При проходженні цієї перешкоди слід приділяти значної уваги тактиці проходження. Досить оптимальним та швидким є наступний варіант.
Дві людини призначаються навішуючими. Їх задача - вибирати оптимальну траєкторію руху та кращі точки кріплення мотузок для спуску (всі точки на деревах), а також власне навішувати мотузки і спускатися по тим першими, максимально взаємодіючи друг з другом.
Дві людини призначаються здьоргуючими. При завісці одна мотузка обносить через дерево, але середина глушиться в станційний карабін. Передостанній розправляє мотузки. Останній перед спуском знімає станцію та спускається по здвоєній мотузці (кінці зведені). Одну половинку можна використовувати для страховки. На високому скиді один раз використовувалось зрощення мотузок для здвоєння.
Решта учасників, крім керівника, максимально швидко передають здьорнуті мотузки до навішуючих. Керівник переміщаючись вперед-назад контролює роботу учасників та допомагає за потреби.
Така організація роботи дозволяє проходити швидко перешкоду з мінімальним простоєм мотузок.