НАЗВА: пер. Лушнікова, 2Б, 4215.
НАЗВАНА: невідомо ким і коли.
З?ЄДНУЄ: зі сходу? л-к Східний Суатісі, із заходу - л-к Середній Суатісі.
ПЕРШОПРОХОДЖЕННЯ: невідоме.
ІНШІ ПРОХОДЖЕННЯ: невідомі, але до 1990 року проходився кількома групами на рік.
ІНШІ ОПИСИ ПЕРЕВАЛУ: [ТДК].
ОПИС ПРОХОДЖЕННЯ:
Вихід о 7:30. З місця ночівлі на схилі нунатаку (фото Л01) рухаємось в напрямку перевальної сідловини. Перша перешкода на підйомі - простий льодопад (характерний для перевалів 2А к.с.) при переході з центральної до західної камери льодовика Східний Суатісі. Льодопад долаємо ближче до його правого по ходу борту, рухаючись з одночасною страховкою у зв'язках, на вузьких сніжних мостах переходимо на поперемінну страховку (фото Л02). Подолання льодопаду займає 30 хв. На плато західної камери льодовика Східний Суатісі (фото Л03) привал. Звідси півтора переходи в зв'язках закритим льодовиком до підніжжя перевального злету. Рух сильно ускладнюється глибоким снігом. По підніжжя злету підходимо о 10:30. Від підніжжя злету - одна мотузка сніжно-льодовим схилом 30" через бергшрунд (проходимо сніжним мостом) під скелі (фото Л04 і Л05). Класичний шлях на перевал - вузький (очевидно, місцями рух в розпорах) крутий кулуар (фото Л04, цифра 18) відкидаємо через каменебезпечність самого кулуару, але ще більше - через каміння, яке регулярно летить з сусіднього, правішого по ходу кулуару, і "обстрілює" весь схил під ними обома.
Розташовуємось під скельним виступом, щоб уникати каміння, яке регулярно скидає лідер. Перший піднімається до скель з рюкзаком (фото Л06), але після кількох хвилин роздумів залишає його на виступі. Скелі дуже сипучі, організація страховки ускладнена. Підйом першого займає близько 50 хвилин. Станція на закладних елементах. Третя від початку злету мотузка - спочатку вузьким засніженим крутим кулуаром прямо вгору, потім вправо скельною полицею вихід на сніжно-льодову сідловину перевалу. Кріплення мотузки на льодобурах. Проходження злету зайняло 2 години. О 12:30 група збирається на перевалі (фото Л07). Обід. Різко погіршується погода - наповзає хмара, починається снігопад.
Спуск розпочали о 14:15. Практично з сідловини - 5 мотузок вниз-вправо по ходу крутим (35" у верхній, до 50" в нижній частині) схилом (фото Л08 і Л09). Перед виходом на льодовик - бергшрунд, проходимо його по сніговому мосту. Мотузки кріпимо на льодобурах, знімаємо за допомогою самовикруту.
Зв'язуємось, виходимо на льодовик, в його центрі рівняємо площадку під намет, о 17:00 стаємо на бівак (фото Л10).
Позначення на фотографіях:
- 1- пер. Мна;
- 2 - вершина г. Майлі 4597;
- 9 - г. Пастухова 4312.2;
- 10 - г. Спартак 4517.2;
- 11 - ночівля на схилі нунатака;
- 12 - сідловина пер. Лушнікова;
- 18 - вузький каменебезпечний кулуар, класичний шлях підйому.
Ділянки підйому:
13-14 - льодопад;
15-12 - перевальний злет:
- 15-16 - льодовий схил до 40", перехід через бергшрунд по сніжному мосту. Рух перилами;
- 16-17 - мотузка скельним схилом, до 70", перший без рюкзака, перила;
- 17-12 - засніжений кулуар до 40", далі сніжно-льодовий схил, вихід на перевал. Перший без рюкзака, перила.
НЕОБХІДНЕ СПОРЯДЖЕННЯ на групу з 4 осіб: мотузка 2х50 м, 6 льодобурів (один із самовикрутом), комплект закладок, кілька петель для блокування станції. Кішки, льодоруб чи айсбайль, спусковий пристрій кожному учаснику.
ВИСНОВКИ: перевал - класична 2Б. Підйом зі сходу шляхом, описаним в [ТДК] - вузьким крутим льодовим кулуаром - є коротшим (скоріше за все, вистачить однієї мотузки від початку кулуару, всього 2 мотузки від підніжжя перевального злету), не потребує організації страховки на скелях, однак є каменебезпечним. Обраний нами шлях підйому - безпечніший, хоч складніший і довший на одну мотузку.