НАЗВА: льодопад льодовика Середній Суатісі, 2Б.
З?ЄДНУЄ: долину р. Суатісі і верхнє плато льодовика Середній Суатісі.
ПЕРШОПРОХОДЖЕННЯ: невідоме
ІНШІ ПРОХОДЖЕННЯ: невідомі.
ІНШІ ОПИСИ: [ТДК]
ОПИС ПРОХОДЖЕННЯ:
Проходження здійснювалось за складних погодних умов: зранку до виходу група очікувала погоду "на рюкзаках" до 10:30, о 12:00 погода знову зіпсувалась - мокрий сніг, видимість кілька десятків метрів. "Розтягло" лише близько 15:00, а о 19:00 знову погода погіршилась, пішов дощ. Верхня частина льодопаду - верхня і друга сходини - виявились закритими снігом, за звичайних метеоумов друга сходина в серпні вочевидь звільняється від нього.
Всю ніч йшов сніг. Підйом о 4:30, на дворі туман. Снідаємо в наметі, періодично виглядаючи, чи не "розтягло" бува. О 7:00 збираємось, але видимість як і раніше - нульова. Видно лише краї двох найближчих тріщин. Гріємось додатковою порцією чаю, о 10:20 збираємось знову ставити намет, бо сидіти на дворі холодно. Раптово змінюється напрямок вітру - з південного на північний - за лічені хвилини весь туман роздуває - видно г. Джимарай, гребінь піка Геологів, на який ми збирались підніматись. Швидко складаємо намет і виходимо.
Льодопад складається з трьох сходин. Найпростіша і найкоротша - верхня, друга - набагато потужніша, але має порівняно легкий обхід. Третя сходина, яка спускається прямо в долину, найбільша, і хоча порівняно проста, потребує перильної страховки на значній ділянці шляху, тоді як верхні дві сходини вдалось подолати у зв'язках, переходячи з одночасної страховки на поперемінну і навпаки.
Верхнє плато льодовика розірване широкими поперечними тріщинами (фото ЛД00), між якими доводиться лавирувати, кілька разів переходячи з правого борту до центру і назад. Ближче до скидів верхньої сходини льодопаду рухаємось вздовж правого борту - тут тріщини найвужчі і легко перестрибуються. З краю верхнього плато відкривається вид на пер. Середній Суатісі (фото ЛД08) - для попадання на сідловину слід спуститися з верхнього плато, пройти через верхню сходину льодопаду і далі перетнути сильно розірване плато між верхньою і другою сходинами. Це робить перевал досить складною 2А.
Прохід в верхній сходині знаходимо біля правого борту: спочатку прохід засніженим льодовим "ножем" з поперемінною страховкою (фото ЛД01), далі - спуск крутим засніженим схилом до 25", 200 м.
Буквально вибігаємо на край плато над другою сходиною льодопаду - видимість зникає катастрофічно швидко. Встигаємо побачити косу полицю, що веде зверху вниз з центра льодовика до його правого борту. Звідти проглядається простий засніжений схил, який дозволяє обійти сераки другої сходини льодопаду. Все затягує туманом, починається снігопад.
Стаємо на привал - очікуємо, поки з'явиться видимість. Півгодинне чекання результату не приносить - вирішуємо йти розвіданим шляхом. Безпомилково за своїми слідами виходимо на полицю, спускаємось нею (середня крутизна 20 градусів, кілька коротких 35" ділянок) близько 100 м. Раптом виходимо до краю прірви - в тумані вгадуються верхівки сераків, куди далі рухатись - не зрозуміло. Місце, де ми загальмувались, цілком безпечне, тому вирішуємо чекати покращення видимості. Спочатку очікуємо сидячи на рюкзаках, потім рівняємо площадку, ставимо намет. Обідаємо. О 15:00 видимість покращується, проводимо коротку розвідку до правого борту. Тут знаходимо прохід до снігового схилу, який дає змогу вийти на плато між другою і нижньою сходинами льодопаду. О 15:40 збираємось, виходимо. Прохід через сераки до схилу проходимо з поперемінною страховкою у зв'язках (фото ЛД02). Звідси крутим (середня крутизна 30", місцями до 40") сніговим схилом близько 300 м з одночасною страховкою у зв'язках спускаємось на плато над нижньою сходиною льодопаду (фото ЛД03). Шар снігу тонкий, сніг мокрий, тримає на льодовій підстилці погано, сильний підлип, але над верхньою частиною схилу нависають сераки, схил вкритий слідами від каміння, тому рухаємось максимально швидко - з одночасною страховкою, місцями переходячи на рух обличчям до схилу на передніх зубцях кішок.
О 17:00 виходимо на плато над нижньою сходиною льодопаду (фото ЛД04).
Тут робимо дві помилки: по-перше, тижневий циклон і щоденні снігопади вже так набридли, що ми ладні працювати до ранку, але щоб зранку бути на траві і мокнути під дощем, а не снігом. Рішенню йти, а не ставати на бівак, сприяє також те, що ми майже не втомились - більша частина дня пішла на очікування погоди, а не на рух. Друга помилка, яку ми робимо - вирішуємо спускатися вздовж правого борту льодопада по межі льоду і скель - цей шлях виглядає найпростішим. По центру також видно нескладний прохід, який, як нам видається зараз, хоч і складніший за обраний нами шлях, але значно безпечніший.
Розв'язуємось - льодовик відкритий - і о 17:20 починаємо спуск. Спочатку вдається рухатись без страховки переходячи з осипного борту льодовика на його поверхню і назад (фото ЛД05). Але через перехід осип змінюється крутими зализаними баранячими лобами - тут раніше був язик правої притоки льодовика - тепер її залишки видніють далеко вгорі. Проходимо три мотузки дюльфером. Першу кріпимо і знімаємо через петлю в льодовій провушині, друга кріпиться за великий валун на схилі, третя мотузка - на скельному виступі. При спуску другою мотузкою починається дощ, разом з ним - льодові обвали з льодовика, каменепад. Третя мотузка виводить на крутий льодовий схил (30", 40 м) під сераками. Цим схилом спускаємось по одному і буквально біжимо, незважачи на крутизну - саме ним сходять льодові обвали. Останні спускаються в повній темряві. Відходимо на безпечну відстань (перший учасник проходить спуск ще засвітло, вибирає безпечне місце і вмикає ліхтар) і ставимо намет: 21:00, на дворі злива, схил - нагромадження каміння середньою крутизною близько 15". Нашвидкоруч рівняємо площадку, ставимо намет, приносимо води з найближчого потічка, який відшукуємо за звуком водоспаду. Бівак.
 Фото ЛД00. Льодопад Середній Суатісі |  Фото ЛД01. На "ножі". Найскладніша ділянка при переході через верхню сходину льодопаду |  Фото ЛД02. Серед сераків. Ключова ділянка при подоланні другої сходини льодопаду Середній Суатісі |
 Фото ЛД03. Обхід другої сходини льодопаду Середній Суатісі |  Фото ЛД04. На плато між першою та другою сходинами льодопаду |  Фото ЛД05. Обхід нижньої сходини льодопаду Середній Суатісі |
 Фото ЛД06. Язик льодовика Середній Суатісі |  Фото ЛД07. Льодовик Середній Суатісі з долини Суатісі |  Фото ЛД08. Сідловина перевалу Середній Суатісі 2А |
ДІЛЯНКИ МАРШРУТУ за фото ЛД00:
- 1 - місце вихідного бівака - після спуску з пер. Лушнікова;
- 2 - верхній край верхньої сходини льодопаду;
- 3 - нижній край плато між верхньою і другою сходинами;
- 4 - друга сходина льодопаду;
- 5 - третя сходина льодопаду.
Суцільною лінією показано шлях спуску групи, штрихами - рекомендований шлях спуску/підйому.
На фото ЛД06 суцільною лінією показано шлях, що було пройдено з перильною страховкою. Точковий пунктир - рух без застосування групової страховки. Штрихова лінія - рекомендований шлях проходження нижньої сходини льодопаду. Точкою з цифрою 6 позначено приблизне місце ночівлі групи.
Рекомендації щодо проходження
Наш шлях проходження верхньої та другої сходин льодопаду вважаємо оптимальним. При проходженні нижньої сходини рекомендуємо не повторювати наш шлях, а рухатись по центру льодовика (відповідний маршрут вказано на фото ЛД06) . Це потребуватиме більшої кількості перил, однак є значно безпечнішим. Цей же шлях, вочевидь, є оптимальним при зворотньому проходженні льодопаду - на підйом.
НЕОБХІДНЕ СПОРЯДЖЕННЯ на групу з 4 осіб: мотузка 2х50 м, льодобури 6 шт. Кішки, льодоруб чи айсбайль, спусковий пристрій кожному учаснику.
ВИСНОВКИ: складність льодопаду - не нижче за 2Б, а якщо стане неможливим простий прохід через скиди верхньої чи другої сходини, його складність цілком відповідатиме 3А. Для проходження верхньої і другої сходин льодопаду ми, очевидно, знайшли оптимальний шлях. Нижню сходину, особливо у випадку, коли планується підйом льодовиком, слід проходити по центру. Це потребуватиме близько 5 мотузок перил до 50" до виходу на плато під другою сходиною.
