Карпати 2014 1 к.с.: Маршрут

1. МАРМАРОСИ
Розташування:
Мармароси (Гуцульські Альпи) - частина Мармаросько-Буковинської верховини (Мармароського масиву), розташована між долинами Білої Тиси (на півночі), Тиси і Вішеу (на заході) та Рускова (Руська Ріка) (на півдні). Українська частина Гуцульських Альп лежить у південній частині Рахівського району Закарпатської області і має назву Рахівські гори.
Висотність:
гори - понад 1900м, долини - до 1500 м.
Гірські породи:
різноманітна геологічна будова (гнейси, кристалічні сланці, вапняки, вулканічні породи)
Рослинність:
вкриті смерековими лісами, вище яких простягаються полонини.
Особливості:
значна амплітуда відносних висот, Гуцульські Альпи діляться на дві частини:
1) ґнейсовий масив гори Піп Іван Мармароський (1936 м), у формі могутньої піраміди.
2) базальтовий масив гори Фаркеу (1961 м) та вапняковий - гори Михайлекула (1920 м).
Через Гуцульські Альпи проходить українсько-румунський кордон.

1.1 ДІЛЯНКА МАРШРУТУ:
с. Богдан (604 м) - Г. Петрос Мармароський (П'єтросул) (1А, 1780 м) - пол. Квасний (1600 м) - тр. г. Піп Іван Мармароський (1А, 1936 м) - г. Межипотоки (1713,3 м) - г. Шаул (1752,2 м) - г. Регеска (Радеска) (1569,6 м)
Фрагмент карти - Мармароси

1.2 ОПИС ПЕРЕВАЛІВ НА ДІЛЯНЦІ:

• Г. Петрос Мармароський (1А, 1780 м)

ПАСПОРТНІ ДАНІ

• Координати: 47°57'45" пн. ш. 24°20'22" сх. д.
• Хребет: Мармароський масив
• Які ущелини з?єднує:р. Ладомир - р. Квасний
• Назва:Петрос Мармароський
• Висота:1780
• Категорія складності:1А (міжсезоння)
• Затрати часу на проходження (на прикладі):7:40 - від злиття р. Ладомир та р. Квасний до пол. Квасний
  4:40 - на підйом
  3:00 - на спуск
  (група Грабця Богдана 2.05.2013 р. у поході 2 к.с.)
  
• Необхідне спеціальне спорядження:- групове: кішки 1-2 пари.
  - індивідуальне: трекпалиці - 1 пара, каска - 1 шт.
  
• Потенціальна небезпека:Потенційною небезпекою на підйомі є травмування гілками дерев та чагарнику, а також травми при падінні з повалених
  дерев. Рух з дистанцією, користування трекпалицями.
  
• Опис підйому та спуску (група Грабця Богдана 2.05.2013 р. у поході 2 к.с.)Стан рельєфу можна оцінити ще на виході з с. Богдан вверх по річці Квасний, звідки добре видно вершини. Вздовж річки йде ґрунтова автомобільна дорога.
  Підйом починають прямо від галявини, в напрямку південного заходу по хребту Радомир-Квасний. Деякий час рухались вгору по схилу, доки не вийшли на гребінь хребта, надалі рухались переважно ним, майже строго на південь.
  Стежка здебільшого в лісі, часто завалена деревами Через приблизно дві години ходового часу, після виходу на дві сусідні полонини (на висоті біля 1300 м н. р. м.), стало видно початок снігового покрову в лісі далі по підйому.
  В кінці першої з двох полонин почали рухатись лівіше хребта по стежці, що траверсує Петрос. Після кількадесят метрів, ми звернули направо та почали підйом по лісистому схилу на гребінь хребта. Підйом достатньо крутий з виходами скель, порослий деревами та травою. Таким чином вийшли на гребінь хребта і далі по ньому на першу з трьох вершин, майже не заліснену. Підйом з полонини зайняв 85 хвилин ходового часу.
  Рушили далі хребтом, йдучи один за одним по сніжних східцях. Північна частина хребта вкрита снігом, покрив якого зменшувався з рухом на південь. На самому гребні стежка слабо виражена, іноді доводиться спускатись на кілька метрів щоб обійти дерева. Через 600 метрів руху по гребнею за 50 хвилин вийшли на вершину Петрос із тріангулятором.
  Для спуску обрано південний схил, лівіше продовження хребта, трав?яний кулуар починається за 20 метрів від вершини, через 100м спуску виходимо на тропу, яка траверсує схил та йде в напрямі предвершини, яка видніється внизу. Сніг тут майже не трапляється, схил вкритий густою сухою травою, місцями виходи каміння. Скинувши таким чином кількадесят метрів висоти, почали брати курс західніше, до продовження хребта, поступово переходячи в траверсування схилу з невеликим скиданням висоти. Через кілька огинів побачили наступну відкриту невелику вершину і траверсом вийшли на неї. Звідси шлях продовжується ґрунтовою дорогою вздовж хребта.
  По цій дорозі дійшли до полонини Квасний.
  

• г. Піп Іван Мармароський (1А, 1936 м)

ПАСПОРТНІ ДАНІ

• Координати: 47°55'35" пн. ш. 24°19'30" сх. д.
• Хребет: Мармароський масив
• Які ущелини з?єднує:Долина р. Білий - долина р. Квасний (по кордону)
• Назва:ПІМ центральний (Піп Іван Мармароський)
• Висота:1925
• Категорія складності:1А (міжсезоння)
• Затрати часу на проходження (на прикладі):11 год., від с. Ділове до прит. р. Квасний
  На підйом - 2 год. 40 хв
  На спуск - 2 год. 20 хв
  (група Ткачика Романа 29.04.2012 у поході 1 к.с.)
  
• Необхідне спеціальне спорядження:індивідуальне: льодоруб або альпиншток, каска, лавинна стрічка.
  Групове: мотузка 50 м (10 мм) - 3 шт.
  сніговий якір - 2 шт.
  лавинні лопати - 2 шт.
  петлі - 6 шт.
  комплект закладних елементів - 1 шт.
  
• Потенціальна небезпека:На закритих ділянках підйому, спуску - зрив на сніжному схилі. Необхідно рух з самостраховкою льодорубом.
  У лавинонебезпечних місцях - рух з виконанням правил лавинної безпеки.
  
• Опис підйому та спуску (група Ткачика Романа 29.04.2012 р. у поході 1 к.с.)Рух по добре витоптаній стежці в напрямку ПІМ, час від часу переходячи розлиті струмки. Через 1 год. 20 хв. вихід на мокрий сніг. О через 2 год. перехід полонини Лисяча та продовження руху в напрямку перевалу.
  Набравши 700 м. від місця ночівлі, розвідка шлях до перевалу.
  Далі рух не по класичному шляху на ПІМ, по пологому підйомі на хребет, а траверсом по схилу. Через 1год 20хв. підхід під перевальний зліт (47.928028 24.320838). Аналізуючи стан снігу, та
  оцінюючи потенційну лавинну небезпеку в другій половині дня, приходимо до висновку скористатися лавинними стрічками, рухаючись з відривом один від одного. Підіймаємося по сніжному схилу 30-35°. За 20 метрів до гребню виходимо на трав?янистий схил. Через 1 год 40 хв. виходимо на перевал (47.927219 24.324913). Йдемо по гребеню в напрямку вершини ПІМ, о 12:40
  підходимо до тріангулятора.
  Спускаємося з вершини по де-не-де покритій снігом стежці вздовж Україно - Румунського кордону. Скинувши 500 м. по висоті стаємо на обід, де зустрічаємося з румунськими прикордонниками. Пред?явивши документи та перепустку продовжуємо маршрут по КСС час від часу втрачаючи стежку в засніженій місцевості.
  Пройшовши ще 3км. від місця обіду, о 18.15 зупиняємося на ночівлю (47.934780 24.380695).
  

2. ЧИВЧИНСЬКІ ГОРИ
Розташування:
Географічно Чивчини знаходяться у Верховинському районі Івано-Франківської області, частково у Чернівецькій області і є північно-східним продовженням масиву Мармароси. Вершини головного хребта виконують роль українсько-румунського кордону. Протяжність хребта в межах України становить 62 кілометри (загалом від гори Стіг до гори Крецела (1853 м.) вже на території Румунії 67 кілометрів). Вершини оточені долинами річок Васер і Рускова на південному заході і долиною більш відомої річки - Чорний черемош на північному сході.
Висотність:
гори - понад 1900м, долини - до 1500 м.
Гірські породи:
складаються з кристалічних лупаків (сланців), гнейсів, мармуру та пісковиків. На узбіччях гір подекуди виступають вапнякові скелі. Переважають скелясті, іноді льодовикові, форми рельєфу.
Рослинність:
У горах є майже незаймані ліси (до 1300 м - букові, до 1500 м - ялинові), добре зберігся пояс криволісся, менш виражені субальпійські луки.
Рельєф:
Значну частину рельєфу чивчинів займають полонини, які мають значну протяжність (довші полонини в межах Українських Карпат є тільки в Гринявських горах). Доречі, гора Палениця (полонина Палениця) вважається найвищим плоскогір'ям в Україні. Південна частина хребта є стрімкою, а північна навпаки - полога.
Особливості:
Для Чивчинів є характерні скали-останці, або як їх ще називають "баби" висотою до 10-ти метрів.

2.1 ДІЛЯНКА МАРШРУТУ:
?Г. Регеска (1569,6 м) - г. г. Регеска велика (1502,6 м) - ур. Погорілець (980 м)?

3. ЧОРНОГОРА (Чорногорський кристалічний масив)
Розташування:
Чорногірський масив розташований на схід від Полонинського Бескиду. Головний хребет простягається на довжину бл. 40 км між долинами річок Чорної Тиси (на заході) і Чорного Черемоша (на сході).
Висотність:
1750 - 2061 м.
Гірські породи:
Чорногора складається з твердого пісковика, флішу, з вкладками маловідпірних лупаків (сланців). Подекуди є виходи вулканічних порід. Поширені кам'яні осипища.
Рослинність:
Узбіччя Чорногори вкриті лісами. На північних узбіччях у придолинній смузі виступає часто бук (до 1300 м), вище - смерека (винятково до 1600 м); на південних узбіччях дуже поширений бук, який переважно творить верхню межу лісу. Вище - до 1800 м - простягається смуга полонин, зарості сосни гірської (жерепу), ялівцю і вільхи зеленої (леличу), вище 1800 м - трав'янисто-чагарничкові полонини, які сягають найвищих висот, інколи з полями каміння. Серед рослин чимало ендемічних.
Особливості:
Від головного хребта відходять порівняно короткі бічні відроги. Контраст з майже рівними хребтами (рештки колишніх пенепленів) являють собою узбіччя Чорногори, розчленовані вузькими долинами з перепадами висот до 1000 м або й більше. На краєвид Чорногори більше, ніж в інших частинах Карпат, вплинуло зледеніння. У далекому минулому межа вічного снігу лежала на висоті 1300?1400 м і в приджерельних частинах потоків утворилися короткі льодовики (в долині Пруту льодовик сягав до висоти 1000 м і був завдовжки 6,5 км). Слідами колишнього зледеніння є польодовикові котли - (кари) зі стрімкими, часто скелястими узбіччями і широкими днами, іноді виповненими озерами (найбільше під Гутин Томнатиком - озеро Бребенескул) або торфовищами; нерівномірний спад долин (інодіводоспади, наприклад Прутський), бічні й кінцеві морени тощо.

3.1 ДІЛЯНКА МАРШРУТУ:
?ур. Погорілець (980 м) - о. Марічейка (1510 м) - тр. г. Піп Іван Черногірський (1А, 2028 м) - г. Дземброня (1877) - г. Менчул (Мунчел) (1998 м) - о. Бребенескул (1801) - тр. г. Гутин-Томантик (1А, 2016 м) - о. Несамовите (1750) - т/б Заросляк (1330 м) - тр. г. Говерла (1А, 2061 м) - пол. Скопеська (1518 м) - г. Петрос (1А, 2020 м) - с. Ясиня (650 м).
Чорногірський хребет

3.2 ОПИС ПЕРЕВАЛІВ НА ДІЛЯНЦІ:

• Траверс гори Піп Іван Чорногірський (Чорної гори) (1А, 2028 м)

ПАСПОРТНІ ДАНІ

• Координати: 48°02'52" пн. ш. 24°37'40" сх. д.
• Хребет: Чорногірський
• Які ущелини з?єднує:Дол. р. Васкуль - дол. р. Погорілець
• Назва:Піп Іван Чорногірський, Чорна гора
• Висота:2020
• Категорія складності:1А (зима)
• Затрати часу на проходження (на прикладі):11 год., від від полонини Гроппа через плато г. Васкуль до перемички з г. Дземброня
  На підйом - 3 год. 20 хв
  На спуск - 0 год. 35 хв
  (група Куконеску Руслана 4.-5.03.2011 у поході 1 к.с.)
  
• Необхідне спеціальне спорядження:Трекінгові палки або альпеншток. Льодоруб. Кішки.
  
• Потенціальна небезпека:На закритих ділянках підйому, спуску - зрив на сніжному схилі. Необхідно рух з самостраховкою льодорубом.
  У лавинонебезпечних місцях - рух з виконанням правил лавинної безпеки.
  
• Опис підйому та спуску (група Куконеску Руслана 4.-5.03.2011 у поході 1 к.с.)Від розвилки - розв'язки починається крутуватий підйом в лісі від полонини Гроппа по ледь примітним слідах занесеної стежки глибокого пухкого снігу до плато р. Васкул . Далі після проходу по горизонтальному гребеню за м. Васкул група вийшла на сніжно- льодовий крутий схил. У предвершинній частині крутизна збільшилася. У верхній предвершинній частині спочатку з'явилися зледенілі, потім місцями скельні виходи, що збільшило безпечність підйому.
  Спуск з вершини був безпечним в снігоступах по щільному насту при 15 ° морозі. Група відразу взяла швидкий темп і через півгодини спустилася до найнижчої перемичці між трьома вершинами: ПІЧ, Смотрич і Дземброня, завершивши траверс гори Піп Іван Чорногірський.
  

• Траверс гори Гутин-Томантик (1А, 2016 м)

ПАСПОРТНІ ДАНІ

• Координати: 8°06'00" пн. ш. 24°33'24" сх. д.
• Хребет: Чорногірський
• Які ущелини з?єднує:Долина р. Бербенескул - долина р. Орендарчик
• Назва:Гутин-Томнатек (східний контрфорс)
• Висота:1950
• Категорія складності:1А (міжсезоння)
• Затрати часу на проходження (на прикладі):2 год. 30 хв., (від о. Бербенескул до о. Несамовите)
  Затрачено часу на підйом: 1 год. 40 хв
  Затрачено часу на спуск: 50 хв.
  (група Ткачика Романа 03.05.2012 у поході 1 к.с.)
  
• Необхідне спеціальне спорядження:Групове: мотузка, сніжний якір.
  Індивідуальне: льодоруб або альпеншток, каска, лавинна стрічка
  
• Потенціальна небезпека:На сніжних схилах, необхідно рухатися з самостраховкою льодорубом або альпинштоком, на потенційно небезпечних участках бажане використання перильної страховки.
  
• Опис підйому та спуску (група Ткачика Романа 03.05.2012 у поході 1 к.с.)Від місця ночівлі проходимо 200 м. під перевальний зліт, сніжний схил крутизною 25-35°. О 06:30 з самостраховкою, починаємо підйом, далі зі збільшенням крутизни, для забезпечення безпечного сходження команди, провішуємо перила. Учасник з нижньою страховкою підіймається до початку осипу, влаштовує станцію на снігу з використанням льодорубу та лавинної лопати. Інша частина команди проходить до станції по перилам. Піднявшись по осипу на перевал (48.09857 24.558763) до вершини г. Гутин-Томнатик
  (48.099407 24.556860) проходимо ще 100 м.
  Весь процес підйому зайняв 1 год. 30 хв.
  Продовжуємо рух по Чорногорському хребту, йдемо по добре натоптаній стежці в напрямку о. Несамовите. О 10:00 перед підйомом на г. Туркул звертаємо до озера. Поміж жерепу, по майже непроглядній стежці,орієнтуючись на вказівники йдемо до т/б Заросляк.
  

• Г. Говерла (1А, 2061 м)

ПАСПОРТНІ ДАНІ

• Координати: 48°09'40" пн. ш. 24°30'00" сх. д.
• Хребет: Чорногірський
• Які ущелини з?єднує:Дол. р. Прут - сідловина Говерла - Петрос
• Назва:г. Говерла (від т/б "Заросляк")
• Висота:2061
• Категорія складності:1А (міжсезоння)
• Затрати часу на проходження (на прикладі):Загальний час проходження: 4 г 25хв.
  т/б "Заросляк" - перевальний зліт г. Говерла: 3 год. 50 хв.
  перевальний зліт г. Говерла -вершина г. Говерла: 50 хв.
  вершина г. Говерла - підніжжя г. Петрос: 1 год. (група Ткачика Романа 04.05.2012 в поході 1 к.с.)
  
• Необхідне спеціальне спорядження:Трекінгові палки, льодоруби, лавинні стрічки, каски на кожного учасника
  
• Потенціальна небезпека:Зрив на сніговому схилі, лавинна небезпека.
  
• Опис підйому та спуску (група Ткачика Романа 04.05.2012 у поході 1 к.с.)Існує два основних маршрути підйому з т\б Заросляк до Говерли, пологий та більш стрімкий, що в період міжсезоння, при достатній кількості снігу, може вважатися категорійним, який ми і обрали шляхом свого підйому.
  О 8:00 виходимо з місця ночівлі. Йдемо по натоптаній стежці з біло-синім маркером. Засніженість відсутня, а по всьому шляху підйому зустрічається нагадування про популярність цього маршруту в вигляді різноманітного сміття. О 9:55 підходимо під перевальний зліт, сніжний схил 30-35°. Оцінюючи потенційну небезпеку до вершини рухаємося з самостраховкою льодорубом, в касках. О 10:30 заходимо на останню вершину нашого походу - Говерлу. За традицією командне фото та солодощі.
  Спускаємося в західному напрямку по маркованій стежці, що прямує до г. Петрос.
  

• Г. Петрос (1А, 2020 м)

ПАСПОРТНІ ДАНІ

• Координати: 48°10'22" пн. ш. 24°25'16" сх. д.
• Хребет: Чорногірський
• Які ущелини з?єднує: р. Киянець - р. Кевелів
• Назва:г. Говерла (від т/б "Заросляк")
• Висота:2061
• Категорія складності:1А (міжсезоння)
• Затрати часу на проходження (на прикладі):Загальний час проходження: 2 г 35хв.
  Затрачено часу на підйом: 2:35, перепад висот -180м/+680м
  Затрачено часу на спуск: 0:00, перепад висот -0 м .
  (група Грабця Богдана 09.05.2013 в поході 2 к.с.)
  
• Необхідне спеціальне спорядження:Трекінгові палки, льодоруби, лавинні стрічки, каски на кожного учасника
  
• Потенціальна небезпека:На закритих ділянках підйому і спуску - зрив на сніжному схилі,
  необхідно рух з самостраховкою льодорубом
  
• Опис підйому та спуску (група Грабця Богдана 9.05.2013 р. у поході 2 к.с.)Зі стоянки на пол. Скопеська рушили о 7:10 по ґрунтовій дорозі в бік Петроса. На розвилці повернули вправо і почали обходити вершину зі сходу, по дорозі в бік с. Лазещина. Через 1,2-1,3 км після розвилки дорога перетинає струмок, що витікає з широкого кулуару, далі при дорозі є кілька дерев?яних будівель.
  Перетнули струмок і продовжили шлях по його лівому орографічному берегу, по снігу та трав?янистому схилу з чагарником, крутизною до 300, до місця з кількома невеликими водоспадами. Далі по старому сліду лавини продовжили підйом в цирк, утворений схилами г. Петрос та його западним ребром. Після цього - трохи звернувши вліво, вздовж основного русла кулуару до його розходження на два нерівних рукави.
  Тут змінили трекпалиці на льодоруби і продовжили підйом по правому по ходу руху, меншому рукаву. Поверхня - суцільний сніжний схил крутизною до 400. Нагорі - сніжна полиця і гребінь хребта, вже без снігу. Підйом від дороги зайняв 1 годину 20 хвилин. Після збору група рушила по гребеню вліво в напрямку вершини Петрос, йдучи по грунтовій стежці. За 25 хвилин піднялися на вершину.
  Спускалися по стежці в напрямку г. Шешул і с. Кваси. За 1 годину 35 хвилин ходового часу дісталися до місця наступної стоянки на пол. Шумнеська.