Перевал Col du Vallon (1Б*, 2380)
| район | хребет | що з'єднує | назва | висота, м | категорія складності | ||
| сезон | зима | міжсезоння | |||||
| Корсика | район гори Monte Cinto | потік Crucetta (Valle di Stagione) - потік Tighiettu | фр. Col du Vallon (перевал Придолинку) корс. Bocca Crucetta Suttana (перевал Хреста Південний) | 2380 | ? | 1Б* | 1Б* |
1. Розташування:
(Знято з передостаннього етапу refuge Carruzzo - refuge de l'Ortu di u Piobbu.
Розташований у північно-східному куті ущелини Valle di Stagione, зайнятої лівою притокою річки Crucetta, східніше вершини Capu Larghia (2503) -- між нею та вершиною Punta Crucetta (2499). Найчастіше описи зустрічаються під французькою назвою Col du Vallon. Хоча корсиканська назва і має вказівку Південний (Suttana), насправді перевал розташований північніше перевалу Bocca Crucetta (1Б-1Б*,2456), який веде до озера Cinto.
Слово Crucetta значить хрест з пальмових гілок, який на Корсиці роблять на свято Входу Господнього у Єрусалим (Вербної Неділі).
2. Джерело відомостей:
- Описи лижного маршруту Alta Strada.
- Філіп Рідо. Лижне проходження у березні місяці.
- особисте проходження у травні 2011 року.
3. Загальний час проходження:
6:30, від прихистку Tighiettu до мосту через Rau du Tighiettu, ще трохи менше години до прихистку Haut Asco (Ascu Stagnu).
4. Витрачено ходового часу:
- на підйом: 02:00, перепад висот 770 м.
- на спуск: 3:30, перепад висот 930 м.
5. Витрачено на рух
- із самостраховкою: 3:00,
- з них способом в три такти: 45 хвилин.
6. Організовано пунктів страховки: 0
7. Характеристики під'йому та спуску по основних ділянкам:
| ділянка шляху (від - до) | загальний час проходження, год: хв | Довжина, м | крутість, град. | перепад висоти, М | рельєф | час руху з страховкою год: хв | кількість організованих пунктів страховки | |
| змінною | одночасною | |||||||
| Refuge Tighiettu - виположення на висоті ~2250 | 1:15 | ~1500 | < 15 | 520 | закруглені льодовиком скелі, сніжники, дрібний осип | -- | -- | 0 |
| виположення - в. Punta Crucetta (2499) | 00:45 | ~500 | < 25 | 250 | фірн | -- | -- | 0 |
| в. Punta Crucetta (2499) - п. Col du Vallon (2380) | 00:10 | 200 | -- | 120 | простий скельний гребінь | -- | -- | 0 |
| п. Col du Vallon - друга зверху сходинка долини (~2200) | 00:45 | 200 | підхід - 15-20, спуск - 45 | 150 | фірн | -- | 45 хв. в три такти | 0 |
| 2-га сходинка - підошва відрогу (~2050) | 00:20 | 300 | коливається навколо 25 | 150 | фірн, короткі скелі | -- | -- | 0 |
| підошва - дно долини | ~01:00 | 500 | змінна | 300 | м'який сніг, скелі | -- | коротка (до 10 метрів) ділянка - рух в три такти | 0 |
8. Опис проходження:
Перевал є зимовою альтернативою небезпечному проходженню Цирку Самотності за маршрутом GR20. Складність перевалу в основному сконцентрована у проходженні перевального злету та орієнтуванні у нижній частині спуску.
Від прихистку Tighiettu спускаємося до струмка і, слідуючи кам'яним турікам, піднімаємося його правим берегом по скельним уступам. Зустрічається одне місце для ночівлі. Тури ведуть під стіни Capu Larghia, перетинаючи пару мілких і пологих кулуарів зі сніжниками, і можливо слугують одночасно маркою підходів до альпмаршрутів. Не доходячи до стін, вирішуємо зрізати шлях і траверсуємо схил під підстінним осипом.
Далі починається зв'язно-неперервний покрив твердого фірну, тому вдягаємо кішки і продовжуємо підйом низкою сніжних коридорів між зародками нунатаків залишаючи сідловину потрібного нам перевалу ліворуч. Таким чином ми уникаємо більш скелястого прямого і крутішого підйому на сідловину. Виходимо широким схилом на 100 метрів вище перевалу на північне плече Punta Crucetta (2499).
Згідно скітурних описів з плеча-перевала можна альтернативно спуститися у коротку долинку з двома мікроводоймами (на карті, зараз під снігом). У випадку проходження цим, складнішим, варіантом, біля другого ставочка треба повернутися протяжним і крутим з'єднувальним схилом у долину основного спуску, оскільки долинка закінчується скидами.
Від Punta Crucetta можна зійти на Монте Чінто (1 км відстані і 200 метрів підйому) через вершину Pointe des Eboulis (Пік Осипів, 2607). Також через вершину Pointe des Eboulis пролягає довший шлях спуску до прихистку Haut Asco. Він проходить над прірвою каньону південного схилу Capu Borba, який безпечно проходиться лише суттєво навесні, коли він звільняється від снігу.
Спускаючись, обходимо ліворуч вузлову вершинку, яка відділяє плече від перевалу Col du Vallon. Для виходу на сніжний надув перевалу потрібно спуститися трохи нижче сідловини. Основний шлях підйому і спуску проходить через ближчий до стін Capu Larghia перевальний злет. Видно завершальні підйомні сліди сноубордерів, проте середня частині злету здається занадто крутою для спуску без мотузки.
Тому траверсуємо 150 метрів пологою короткою терасою від сідловини праворуч-вниз. Далі починається 45-50-градусний 75-метровий фірновий схил, який дуже повільно проходимо у три такти, цілячись на снігову чашу під нами. Сніг змерзся і тривка сходинка отримується на 4-й або 5-й удар черевиком. Льодоруб встромляється з не меншими проблемами, від чого часто доводиться задовільнятися встромленням лише його дзьоба. Під кінець спуску схил підрізаний вузьким сніжним розривом.
Від снігової чашки (друга згори) спуск з сідловини влоба (по згаданим слідам) вже не здається таким крутим, але напевно також вимагатиме руху в три такти. Спускаємося з самостраховкою серією трогових сходинок праворуч нерозвинутого відрога. Біля його підошви тимчасово, на короткій ділянці спуску виходами скельних плит, знімаємо кішки. Тут з'являються скромні (по 2-3 камінчика) туріки.
Після скель продовжуємо спуск у кішках кулуаром ліворуч (видно сліди спуску на снігових дошках). Він підводить до крутого (35 градусів), але короткого мокросніжного мосту. Почергово проходимо його у три такти з підказками де ставити ноги, щоб не провалитися. Можливість спуску про мосту, судячи з його стану, продовжиться в цьому сезоні ще не набагато більше тижня.
Від сніжного мосту, вже без кішок, і не гублячи ледь помітні туріки, беремо різко праворуч -- траверс балкону. Через декілька десятків метрів - позначений туром спуск на нижчий балкон. Повертаємося ліворуч по балкону на поверх нижче до фінального спуску пологішими скелями у кам'яно-кущове русло Rau du Tighiettu.
Спуск руслом нескладний, проте без турів (які тут скупо розставлені) доводиться довго продиратися приваленими зимовими лавинами деревами і валунами. Нарешті виходимо на стежку, яка одразу підводить до пам'ятних табличок і мосту, який переходити не треба -- маркована стежка до прихистку продовжується лівим берегом.
9. Метеоумови при проходженні перевалу: з ранку ясно, повільне погрішення до 2-ї години дня, без вітру.
10. Необхідне спеціальне спорядження:
- групове:
рекомендується: мотузку, взимку лавинне спорядження. За відсутності видимості і неможливості знайти правильний шлях спуску можуть знадобитися скельні гаки.
- індивідуальне:
обов*язково: льодоруб, кішки, каска
рекомендується: системи та спускові пристрої.
11. Потенційна небезпека та заходи безпеки:
З малої кількості снігу в нижній частині спуску можлива необхідність коротких спусків мотузкою.
Також в нижній частині спуску складне орієнтування -- погана видимість сильно ускладнює спуск і може вивести на скелі. Декілька мотузок дюльферу при цьому майже неминучі.
12. Рекомендовані місця для ночівлі: прихисток Tighiettu, прихисток Haut Asco.
13. Перевал пройдено: 2 травня у н/к поході 2011 року.
14. Керівник походу: Соколов А. М.
