Mun?ii Retezat ("Порубані Гори")

Розташування масиву Ретезат в системі Карпатських гір

Munţii Retezat ("Порубані Гори")

Належать до західної (Retezat-Godeanu) групи Південних Карпат (або Трансільванських Альп) і є одним з найвідоміших і популярних масивів Південно-Східної частини Карпат. Він межує з долиною Haţeg і горами Şureanu на півночі, долиною Petroşani і горами Vâlcan (Munţii Vâlcanului) на півдні. Його південний головний хребет з`єднується з горами Tulişa на сході, а вапняковий хребет Retezatul Mic (Малий Ретезат) на південному заході є транзитом в гори Godeanu. Глибока долина Râu Mare на заході відділяє Ретезат від гір Ţarcu (Munţii Ţarcu - Гори Ручка).

Рельєф
В масиві Ретезат можна знайти всі ландшафтні характеристики Карпат - тут є безплідні хмарочосоподібні піки-піраміди, різкі скелясті хребти, параболічні западини прикрашені льодовиковими озерами і глибокі ущелини. Деякі частини мають широкі рівні плато, вкриті альпійською рослинністю і квітами, карстові печери, долини і круті скельні стіни. Найвищою точкою масиву Ретезат є гора Пелеага (Varful Peleaga, 2509 m) який посідає третє місце серед вершин Румунії. Центральну частину масива утворюють два майже паралельних хребта, сполучених між собою 2,5 кілометровим хребтом, утворюючи, таким чином, "Н"-подібну форму. Північна частина між долинами Râu Mare і Râu Bărbat є найвищою - серія скелястих, переважно недоступних піків і перевалів не опускаються нижче позначки 2000 м над рівнем моря протягом 18 км. Південна частина є одночасно зв`язкою з масивами на схід від Ретезата - Tulişa і на захід - Godeanu. Ландшафт є альпійським, оскільки більше чверті всього масиву лежить на висотах вищих 1800 м над р.м. - верхньої межі розповсюдження лісу. Масив Ретезат займає одне з перших місць з-поміж інших гірських масивів Румунії за кількістю вершин вищих 2000 м над р.м. - їх тут більше 20.

Льодовиковий рельєф Південних Карпат досягає найповнішого вираження в масиві Ретезат завдяки висоті і масивності гір - параболічні або циркові долини і синкліналії, утворені льодовиками доби Плейстоцену вражають навіть після багатьох тисяч років після утворення. Льодовики досягали висот 1400-1300 м над р.м. і були декілька кілометрів довжиною, найбільшим серед яких був льодовик долини Букура, який тягнувся аж до долини Lăpuşnicul Mare. Через нерівномірне льодове скорочення і декількарівневу аккумуляцію морен, довжинна лінія долин терасована, озера утворились в заглиблених ділянках, які численими водоспадами і каскадами обриваються в нижні долини.

Озера
Льодовикові озера, яких тут близько ста, є спражньою окрасою Ретезата, більшість з них розташовані на висоті 1900-2000 м н.р.м., найвищим є озеро Tăul Porţii - 2230 м н.р.м. 58 постійних і близько 40 тимчасових (11 з-поміж них мають площу більшу 1 га) були утворені позаду льодовикових терас, у льодозбірних синкліналіях або позаду моренних дамб, утворених льодовиками. Найбільшими за площею є озера Bucura (8,8 га - найбільше льодовикове озеро на території Румунії), Zănoaga (6,5 га), Tăul Negru (4,8 га); найглибшими є Zănoaga (29 м - найглибше льодовикове озеро на території Румунії), Tăul Negru (24,8 м) і Galeş (20,5 м), тому найбільшим за об`ємом води є lacul Zănoaga (біля 700 000 м.куб.). Зимою всі озера замерзають і рівень криги може досягати товщини у 50-70 см, заносяться снігом і повністю зливаються з оточуючим ландшафтом.

Клімат
Ретезат має всі ознаки клімату, характерного для високих гір. Середня річна темпиратура біля його підніжжя +6 і -2 на хребтах, в червні випадає найбльша кількість опадів, найменше - в жовтні. На висотах вище тімбер-лінії 175-180 днів з дощем на рік, на хребтах може лежати сніг або сніжники протягом всього літа. Кількість холодних/морозних днів також є великою - 260 на рік на хребтах. Лютий є найбільш вітряним, серпень - набільш тихим, сильні вітри переростають у шторми під час яких швидкість вітру може сягати 100 км/год і часто супроводжуються грозами з блискавками літом, що є вкрай небезпечним для туристів, яких застала непогода на хребтах.

Національний Парк Ретезат
Перший заповідник в масиві Ретезат було утворено стараннями відомого ботаніка Gyula Nyaradi в 1927 році. Пізніше, в 1935 було утворено Національний Парк Ретезат за сприяння ботаніка Alexandru Borza. Це був перший національний парк в Румунії завданням якого було збереження унікальної гірської місцевості і захист ендемічних рослин. Починаючи з 1980 року цей район було визнано біосферним заповідником на міжнародному рівні за програмою UNESCO "Людина і Біосфера". Національний Парк Ретезат є міжнародним природним заповідником що належить до ІІ категорії згідно IUCN класифікації. Площа НП площею більше 12 000 га має центральну, виключно наукову зону в 1630 га, загалом же природоохоронна зона сягає площі у 38 000 га. Вона переважно вкрита мішаними лісами (52%), гірськими соснами (28%) та альпійськими луками (14%), решта території - це або скелясті хребти і гребені, або льодовикові морени. Вивал лісу, полювання, риболовля, збір грибів, лісових фруктів і квітів заборонено в НП, випас овець та корів регулюються адміністрацією та правилами НП. Кампінг дозволений тільки у визначених і позначених місцях, а туристи не повинні зходини з маршрутів що мають відповідний маркаж.

Науковий Заповідник Геменелє (Rezervaţia Ştintifică Gemenele), що є складовою частиною НП Ретезат належить до І категорії згідно IUCN класифікації і може бути відвіданий лише з перепусткою, виданою Академією Наук Румунії, яка повинна пред`являтись на визначених входах та в контрольних точках (чекпоінтах) розташованих в горах цього району. В Науковому Заповіднику заборонена будь-яка туристична діяльність і переміщення науковців та дослідників можливе виключно визначеними маршрутами.

Добирання

В Ретезат можна потрапити двома основними шляхами - з містечок Haţeg та Petroşani автотранспортом або залізницею (з будь-якого значного міста з пересадкою в Deva або Simeria). З Haţeg можна дістатись Центру Відвідувачів в Nucşoara, Центру Відвідувачів в Ostrovel або Інформатора Brădăţel і вже звідси до кабани Pietrele, долин Râu Mare та Lăpuşnicu Mare. З Petroşani можна дістатись Інформатора Buta і звідси турпритулків Buta та Cheile Buţii, або Câmpuşel. В Haţeg можна потрапити з міст Timişoara, Arad та Sibiu трасою DN7, а в Petroşani трасою DN66 з Târgu Jiu. Найближчі до масиву залізнодорожні станції знаходяться в містечках Petroşani, Subcetate (біля Haţeg) та Ohaba de sub Piatră. З Ohaba de sub Piatră можна дістатись селища Nucşoara, що розтащоване біля північного підніжжя масиву Ретезат, скориставшись місцевим таксі.

Маршрути і відстані:
Haţeg - Râu de Mori - Gura Apei - Poiana Pelegii : 63 км
Haţeg - Râu de Mori - Râusor : 33 км
Haţeg - Ohaba de sub Piatra - Cârnic : 28 км
Deva - Simeria - Haţeg - Pui - Petroşani : 100 км
Petroşani - Lupeni - Uricani - Câmpu lui Neag - Cheile Butii : 40 км
Petroşani - Lupeni - Uricani - Câmpu lui Neag - Câmpusel : 60 км

До 2003 року туристи/відвідувачі повинні були сплатити вхідну плату до Національного Парку Ретезат в розмірі 30000 lei, а також 20000 lei на випадок можливих рятувальних робіт гірської рятувальної служби (Salvamont). З 2003 року вхід до НП безкоштовний для всіх відвідувачів.

Дороги до туристичних притулків (кабан)
?	Туристичний маршрут	Примітки	Маркаж	Відстань, км	Набір висоти, м	Ходовий час, год
1.	Ohaba de sub Piatră - Sălaşu de Sus (Popasul Narciselor) - Nucşoara - Cârnic - V. Stânişoara - Pietrele	A A A		26,6	-> 1110 <- 0	-> 6-7 <- 5-6
2.	Ohaba de sub Piatră - Sălaşu de Sus (Popasul Narciselor) - Nucşoara - Cârnic - V. Pietrele - Genţiana	A A A		26	-> 1300 <- 0	-> 7-7,5 <- 6-7
3.	Pui - Hobiţa - Piatra lui Vioşan - Poiana Baleia - Baleia	A A		22	-> 1010 <- 100	-> 5,5-6,5 <- 5
4.	Pui - Râu Bărbat - Hobiţa - V. Râu Bărbat - Valea Murguşa - Baleia	A		21	-> 1010 <- 0	-> 5,5-6,5 <- 5
5.	Câmpu lui Neag - Motel Cheile Butii - Cheile Buta - La Fânaţe - Buta	A A		13	-> 780 <- 50	-> 3,5-4,5 <- 3-4
6.	Sarmizegetusa - Clopotiva - V.R.Mare - Dumbrăviţa - Gura Zlata	A A		24	-> 275 <- 0	-> 5,5-6 <- 5,5-6
7.	Râu de Mori - Suseni - (Cetatea Colţ) - V. Râuşor - Râuşor	A A		11,2	-> 690 <- 0	-> 3,5-4,5 <- 3

Траси між туристичними притулками
?	Туристичний маршрут	Примітки	Маркаж	Відстань, км	Набір висоти, м	Ходовий час, год
8.	Pietrele - Genţiana - V. Pietrele - Curmătura Bucurei - L.Bucura - Poiana Pelegii - Şaua Plaiul Mic - Buta	A A		15	-> 1025 <- 925	-> 7-8 <- 7-7,5
9.	Pietrele - V. Galeş - (Tău dintru Brazi) L. Galeş - Şaua Vârful Mare - Vf.Lacului - Vf. Lănciţa - Şaua Gorova - Baleia	A B A	()	23	-> 900 <- 1150	-> 7,5-8,5 <- 7-8
10.	Baleia - Vf. Cozma - Şaua Gorova - Stâna de Râu - Cascada Ciomfu - Ş Custurii - sub Vf. Custura - Şaua Plaiul Mic - Buta	A A		23	-> 1350 <- 1250	-> 8-9 <- 7-8
11.	Gura Zlata - V. Radeşu Mare - Platoul Radeş-Zlata - L.Zănoaga - Şaua Judele - Tău Porţii - sub Vf. Bucura - Şaua Retezat - V.Stânişsoara - Pietrele	A C B A		24	-> 1820 <- 1100	-> 10-11 <- 9-10
12.	Gura Zlata - V. Radeşu Mare - Platoul Radeş-Zlata - L.Zănoaga - Şaua Judele - Tău Porţii - L. Bucura - Curmătura Bucurei - L.Pietrele - V.Pietrele - Genţiana - Pietrele	A C B A A		24	-> 1875 <- 1170	-> 10-11 <- 9-10
13.	Gura Zlata - V. Radeşu Mare - Platoul Radeş-Zlata - L.Zănoaga - Şaua Judele - Tău Agăţat - L. Bucura - Poiana Pelegii - Şaua Plaiul Mic - Buta	A C B A		25	-> 2050 <- 1220	-> 10,5-11,5 <- 9-10
14.	Râuşor - Izv. cu Apă - Şaua Ciurila - V. Stânişoara - Casc. Stânişoara - Pietrele	A A		9	-> 600 <- 300	-> 3-3,5 <- 3-3,5
15.	Pietrele - V. Stânişoara - La Borduleţ - Şaua Lolaia - Vf. Retezat - sub Vf. Prelucele - Colţii Prelucelor - Şaua Muncelu - V. Zlata - Gura Zlata	A B	в проекті	17	-> 1000 <- 1730	-> 7,5-8,5 <- 9-10

Інші туристичні маршрути
?	Туристичний маршрут	Примітки	Маркаж	Відстань, км	Набір висоти, м	Ходовий час, год
16.	Pietrele - Culmea Lolaia - Vf. Retezat - Şaua Retezat - Tău Porţii - L. Bucura	B B		11	-> 1150 <- 550	-> 6-7 <- 5-5,5
17.	Pietrele - V. Stânişoara - L. Stânişoara - Şaua Retezat - Vf. Retezat	A B		7,5	-> 1000 <- 0	-> 3,5-4 <- 3-3,5
18.	Pietrele - Genţiana - Valea Pietrele - L. Pietrele - Curmătura Bucurei - Vf. Custura Bucurei - Vf. Peleaga	A A B		8,5	-> 1100 <- 150	-> 4,5-5 <- 3,5-4
19. 19a 19b	Pietrele - Valea Rea - Lacurie V. Rea - (Şaua Pelegii - Vf. Papuşa) (Şaua Pelegii - Vf. Peleaga)	A		6 (7) (7)	-> 680 <- 100 -> 1030 -> 1030	-> 3-3,5 <- 3 -> 4-5 <- 4-4,5
20. 20a	Pietrele - V. Pietrele - V. Galeş - (Tăul dintre Brazi - Pârâul Galeş) L. Galeş - Şaua Vârfului Mare - Vf. Mare	A B		7	-> 1150 <- 150	-> 4,5-5,5 <- 3,5-4
21.	Uricani - Valea Şerpilor - Şaua Tulişa - Vf. Bilugu Mare - Vf. Lazărului - Vf.Custura - Şaua Custurii - Vf. Păpuşa - Şaua Pelegii - Vf. Peleaga - L. Bucura	A C B C B B		30	-> 2550 <- 1150	-> 14-16 <- 13-14
22.	Câmpuşel - Piatra Iorgovanului - Şaua Paltina - Lunca Berhina	A		9	-> 1020 <- 930	-> 4,5-5,5 <- 4-5
23. 23a 23b	Lacul Gura Apei - V. Lăpuşnicului Mare - Rotunda - Lunca Berhina - Gura Bucurei (- Şaua Plaiul Mic - Buta) (- Poiana Pelegii - L. Bucura)	A A		16,5 20 20,5	-> 430 <- 0 -> 730 -> 890	-> 4-4,5 <- 4-4,5 -> 5,5-6 -> 5,5-6,5
24.	Lacul Gura Apei - Rotunda - Lunca Berhina - Crucea Trăznitului - Culmea Slăveiu - L. Bucura	A		19	-> 1250 <- 350	-> 7-8 <- 6-7
25.	L. Gura Apei - Vf. Zlata - L.Zănoaga - V. Judele - Crucea Trăznitului - Culmea Slăveiu - L. Bucura			21,5	-> 1625 <- 725	-> 9-9,5 <- 8-9
26.	Gura Zlata - V.Radeşul Mare - Platoul Radeş-Zlata - L. Zănoaga - V. Judele - Crucea Trăznitului - L. Bucura			21	-> 2015 <- 720	-> 9-9,5 <- 8-9
27.	Râuşor - pârtia de schi - V. Ştevia - L. Ştevia - Şaua Lolaia	A C C		5	-> 1050 <- 50	-> 3-4 <- 2
28.	C. Râuşor - pârtia de schi - Vf. La Prizme - Culmea Lolaia	C B C		3,5	-> 850 <- 0	-> 2,5-3 <- 2
29.	V. Jiului de Vest - Vf. Pleşa - Vf. Piule - Şaua Scorota - V. Buta Mică - Buta	C C		10	-> 1050 <- 340	-> 5,5-6 <- 4-5
30.	V. Jiului de Vest - Cheile Scorota - Scorota cu Apă - Stâna Scorota - Şaua Scorota	C C		4,5	-> 770 <- 0	-> 2,5-3 <- 2
31.	V. Nucşoara - V. Dâljii - Cetatea Colţ	C		3,5	-> 140 <- 125	-> 1,5 <- 1,5
32.	Gura Zlata - Casa Academiei - V. Dobrum Casa Lab. Gemenele - L.Gemenele - L. Ştirbu - Poarta Bucurei	D D D		11	-> 1550 <- 50	-> 5,5-6,5 <- 4
33.	Ş. Retezat - Pârâul Ştirbu - L.Gemenele - Tăul Negru - Creasta Şesele	D B D B		5	-> 450 <- 400	-> 4-5 <- 4-5

Маршрут Північним хребтом
?	Туристичний маршрут	Примітки	Маркаж	Відстань, км	Набір висоти, м	Ходовий час, год
34. 34a 34b	Vf. Poiana Baleia - Dealu Cozmii - Ş Gorova - Culmea Lănciţiu - Şaua Vârful Mare - Ş. Zănoagele Galeşului - Ş.Pelegii - (- Şaua Vârful Mare - Porţile Închise - Vf. Tapului - Vf. Păpuşa - Ş. Pelegii -) Vf. Peleaga -Curmătura Bucurei - Vf. Bucura - Poarta Bucurei - Ş. Judele - Vf. Şesele Mari - Platoul Radeş-Zlata - (Vf. Şesele Mari - L. Zăanoaga - La Pir -) Vf. Zlata - Culmea Zlata (- L. Gura Apei)	A B B! B B	- -	35	-> 2250 <- 2450	-> 16-18 <- 18-20

Маршрут Південним хребтом
?	Туристичний маршрут	Примітки	Маркаж	Відстань, км	Набір висоти, м	Ходовий час, год
35.	(Munţii Tulişa) - Curmătura Făgeţel - Vf. Bilugu Mare - Vf. Lazărului - Vf. Custura - Şaua Plaiul Mic - Culmea Drăgşanu - Vf. Albele - Piatra Iorgovanului - Şaua Paltina - (Munţii Godeanu)	C B C		28	-> 1450 <- 1125	-> 13-15 <- 12-14

Умовні позначки: А - маршрути доступні у зимовий час; В - важкодоступний або небезпечний маршрут; С - погано промаркований маршрут; D - маршрути тільки за науковою перепусткою;

- маршрут доступний для автотранспорту
Скорочення: Vf. - вершина [vârf] L. - озеро [lac] V. - долина [vale] Ş. - перевал [şa]

Використані матеріали:

Munţii Retezat/Retezat Mountains 1:50 000, 2.ediţie, DIMAP Bt., Budapest, 2003 (map.hu)
Transylwania. Twierdza rumunskich Karpat. Lukasz Galusek, Alexandru Dumitru, Tomasz Poller. Wydanie II zaktualizowane, Bezdroza, Krakow, 2003 (bezdroza.com.pl)
retezat.ro
panparks.org

Mun?ii Retezat ("Порубані Гори")

Дороги до туристичних притулків (кабан)

Траси між туристичними притулками

Інші туристичні маршрути

Маршрут Північним хребтом

Маршрут Південним хребтом