Звіт про пішохідний туристський похід другої категорії складності гірськими масивами Пірін та Ріла

Зміст

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1. Параметри походу
1.2. Характеристика районів проведення походу
1.3. Докладна нитка маршруту
1.4. Дані про досвід учасників

2. Організація туристського спортивного походу

2.1. Загальна ідея походу
2.2. Варіанти під?їзду та від?їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця маршруту
2.3. Аварійні виходи з маршруту та його запасні варіанти
2.4. Зміни маршруту та їх причини
2.5. Інформація про проходження маршруту кожним учасником

3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

3.1. Графік руху
3.2. Висотний профіль маршруту
3.3. Технічний опис проходження маршруту
3.4. Розрахунок категорії складності походу
3.5. Картографічний матеріал

4. Висновки та рекомендації щодо проходження маршруту

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід.

1.1. Параметри походу

1.2. Характеристика районів проведення походу

Болгарію спокійно можна назвати гірської країною. Приблизно половина її території зайнята гірськими утвореннями - різної площі, висоти, характером і походженням.

Гори Стара-Планина,відомі ще під назвою Балкан, - найдовші із усіх болгарських гір, мають складчастий характер і невисокі. Друга назва гір дала ім'я всьому півострову. Найвища гора - Ботев върх (2376 м).

Ріло-Родопський масив включає Рілу, Родопи, Пірін, Слов'янку і Стиргач. Родопи влітку популярні серед любителів сімейного туризму через невеличку
крутизну схилів і залісеності. Родопи цікаві багатим рослинним і тваринним світом, і архітектурою населених пунктів. Ріла популярна серед туристів і гірськолижників, це найвищий масив на Балканському півострові (г. Мусала,
2925м). Пірін, як і Ріла - скелясті гори, але більш альпійського характеру. Їх найвища вершина - Віхрен (2914м). У горах Ріли і Піріна близько 400 невеликих озер, є думка, що власне рілой у словян раніше називалася вода.

У горах організовані десятки біосферних заповідників, більшість Піріна, Ріли і Стара-Планини оголошено національними парками.

Для потреб пішохідного туризму у Болгарії побудовано понад 300 туристських будинків та баз (хижи), високогірних притулків (заслонів). Із початком сезону у кожній хижі живе керуючий, з яким турист вирішує всі питання з розміщення, душу, їжі. Хижи діляться на муніципальні, з фіксованою ціною й приватні, в яких ціна може коливатися в широких межах.

Промарковано сотні кілометрів маршрутів, що забезпечує достатню надійність при пересуванні у гірській місцевості. У Болгарії прийнята чотирьохкольорове стрічкове літнє маркування, характерне більшості країн Європи з розвиненим пішохідним туризмом. Основні кольору - червоний, синій, зелений і жовтий, білий колір є допоміжним. Червоним кольором позначено гребені гір. Зимове маркування складається з жовто-чорних металевих стовпів заввишки від 3 до 4 метрів, ними позначаються найбільш безпечні місця пересування на маршрутах за великої глибини снігового покрову. На більшій частині маршрутів, зокрема у горах Ріла, Пірін, на відомих ділянках Старої-Планини, на стовпах крім відповідних номерів є покажчики напряму, таблички з позначенням азимуту.

У Болгарії існує гірська рятувальна служба - ПСС (планинска спасителна служба). На сайті наведено екстрені і консультаційні телефони, розцінки рятувальних операцій та інша інформація. Служба не виконує контролюючих функцій, лише рятувальні. Тому реєструватися до походу не необхідно, що нам підтвердив знайомий пана Марковски, який працює у службі. Єдине що, коли маршрут проходить безпосередньо поблизу посту ПСC, можна зайти поговорити, сказати куди йдемо. Виклик рятувальників здійснюється по телефону. Під час подорожі обов'язково мати у всіх телефонах номери ПСC. Покриття у горах Болгарії є на хребтах, проте в поворотних ущелинах, зазвичай, зв'язку немає.

Район Пірина та Ріли чудово підходить для літніх пішохідних походів. В таких походах навіть при використанні класичних туристичних маршрутів можна набути навичок пересування осипними та травянистими схилами, руху простими скалами, а при більш творчому підході легко розробити маршрут із цілою низкою цікавих локальних та протяжних перешкод. Не дивлячись на південність цього району температура на висоті є комфортною та й з водою не виникає ніяких проблем.

1.3. Докладна нитка маршруту

м.Санданскі - вдп.Попинолишкі - р.Козяр - пер.Козі(н/к) - оз.Тевното - в.Превалські Чухар(2604м) - Главнішка порта - оз.Долго - оз.Рибно - оз.Хвойната - Хвойнати врих (н/к, 2635м) - в.Віхрен(1А, 2914м) - Суходолські превал - оз.Божура - дж.Св.Миколи - Предел - Мразениця - в.Капатник(н/к,2170м) - пер.Мечи проход) - пер.Седлото - в.Чорна поляна (н/к, 2710м) - в.Вапа(н/к, 2532м) - в.Ковач(н/к, 2634м) - в.Овчарець(н/к, 2768м) - в.Мусала(1А, 2925м) - оз.Леденото - в.2713 - в.2577 - дол.р.Горен сухад(1А) - дол.р.Білий Іскер - с.Білий Іскер

1.4. Дані про досвід учасників

2. Організація туристського спортивного походу

2.1 Загальна ідея походу

Цілями даного походу було:
? отримати досвід проходження осипних, травянисто осипних та осипних склонів, що відповідають 1А к.т.
? пізнавальна - пройти маршрут в новому для учасників районі.
? отримати естетичне задоволення від проходження маршруту.
? під час заїзду та виїзду провести екскурсійно-оглядову програму.

Болгарські гірські масиви Пірін, Ріла та Родопи є перспективними для освоєння спортивними туристами як для походів в сезон так і міжсезонних походів.

Виходячи з цілей був побудований лінійний маршрут через масиви Ріла та Пірін. В нитку були включені вищі точки масивів в.Віхрен 2914 м та в.Мусала 2925 м, яка до того ж являється найвищою точкою балканського півострова.

2.2. Варіанти під?їзду та від?їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця походу.

В Болгарію можна доїхати потягом та автобусом через Одесу і Варну. Ми обрали варіант з автобусом,який замовляли через одеську фірму Альбатрос. Автобус дешевше ніж потяг до Софії, дозволяє відвідати Одесу та Варну. До того ж перевізник допомагав нам з болгарськими візами (10євро/чол). Між Варною і Софією курсуть потяги, в т.ч. нічні тому ми змогли ефективно використати час на екскурсії та пляжний відпочинок у Варні.

Стартовою точкою було вибрано містечко Санданскі як зручне в плані логістики та близьке до цікавих
об'єктів маршруту. До містечка Санданскі можна доїхати на автобусі та дизель-поїзді із Софії. Ми обрали другий варінт. Є потенційна можливість доїхати наємним транспортом до вдп. Попинолишкі, але намагаючись зменшити бюджет від цей варіант не пророблявся.

2.3 Аварійні виходи з маршруту та його запасні варіанти

Заявлена нитка маршруту:
м. Санданскі - лет. Попина-Лика - оз. Бендеришки - пер. Суходолські - г. Бутин - г. Окаден (связка 1А) - р. Мразеница - г. Равник - г. Ангелов Врых - оз. Мертве - г. Мусала (н/к - 1А) - дол. р. Білий Іскер - ур. Кобилине Бранище - траверс г. Попова Шапка - г. Орловец (1А-1Б)- оз. Малевница - г. Сапарева Баня

2.4 Зміни маршруту та їх причини

1. Відмовились від проходження звязки г. Бутин - г. Окаден задля збереження графіку руху.

2. Після спуску в дол.р.Білий Іскер вийшли в с. Білий Іскер через неможливість піднятись по долині вверх - прохід через зону водозабору заборонено.

2.5 Інформація про проходження маршруту кожним учасником

Маршрут пройдений всіма учасниками в повному обсязі.

3.2. Висотний профіль маршруту

Висотний профіль маршруту

3.3. Технічний опис проходження маршруту

* Береги річок та долин вказуються в орографічному значенні якщо не сказано інше

День 1. 17.08.2009.

Вставши з потяга на вокзалі Санданскі вирушемо узбіччям дороги в напрямку центра м.Санданскі. В магазині докупляємо карти та канцтовари.Далі з невеликою зупинкою біля собору Георгія Побідоносця виходимо на Пн-Сх околицю Сандаскі і продовжуємо рух дорогою по долині р.Сандаскі Бистриця.

Зійшовши з дороги в прибережний ліс, обідаємо. Після обіду продовжуємо рух асфальтованою дорогою яка проходячи ущелину виводить на туристичну стоянку ?Попина лика?. Поруч з якою на річці Санданскі Бистриця шумить вдп. Попинолишкі. На стоянці розвинута туристична інфраструктура, тому тут многолюдно.

На галявині стаємо на ночівлю.

Фото 1 Початок маршруту. Зупинка в Санданскі.

Фото 2 Пам?ятник Яну Санданскі

Фото 3 Рух дорогою по долині р.Санданскі Бистриця

Фото 4 На вдп.Попинолишкі

День 2. 18.08.2009.

Продовжуємо рух дорогою в Пн-Пн-Сх напрямку до злиття з лівим притоком Санданскі Бистриці, річкою Козяр.

Від злиття рік змінюємо напрамок на східний та продовжуємо рух по тропі лівим берегом річки Козяр. По дорозі знаходимо старий сніговий мотоцикл випущений в 1989 р. в Чехословаччині :)

Перейшовши річку, продовжуємо рух правим берегом по тропі.

Тримаючись натоптаної тропи заходимо в цирк, а згодом і під зліт пер.Козі. Перед травянистим перевальним зльотом знаходиться витік струмка та підзаболочена галявинка.

На перевалі тур. Залишаємо записку.

Приспустившись по осипному схилу в долину р.Мозговіца на озерці робимо обідню зупинку.Від місця обідньої стоянки
піднімаємося на схід по тропі з жовтим маркером, яка згодом повертає на північ та піднімаючись до озера Тевното. В цей час воно було
розділено на 2-і частини. Вірогідно це відбувається через перекачування води з
озера в дол.р.Мозговішка - біля озера стоїть туристична хижа, в наших термінах турбаза, яку ймовірно підтоплює.

На березі оз. Тевното стаємо на ночівлю.

Фото 5 Вказівник на стежці в дол.р.Козяр

Фото 6 Рух долиною р.Козяр

Фото 7 Зліт пер.Козі

Фото 8 На перевалі Козі

Фото 9 Спуск в долину.

День 3. 19.08.2009.

Від місця ночівлі продовжуємо рух в Зх напрямові ?червоним маркером?. Стежка пройшовши через сідло Мозговішка змінює напрям на Пн-Зх.(фото 10)

Стежкою яка йде по хребту, доходимо до сідла Главнішка Порта. Навколо відкривається чудові види на масив гірських озер.

Далі спускаємося стабільним крупноблочним осипним схилом до озера Долго (фото 12) та далі рухаємося до оз.Рибно по стежці (фото 13). Тут стаємо на обід.

Після обіду по немаркованій стежці піднялись до оз.Хвойното, де і стаємо на ночівлю.

Фото 10 Хребет. Знято від Мозговішка порта

Фото 11 Вид назад. Знято з в.Голямата Страна

Фото 12 Спуск по осипному схилу

Фото 13 Спуск з Главнішка порта

День 4. 20.08.2009

Від місця ночівлі по стежці піднімаємось на хребет, а саме на сідло Влахінскі превал (фото 14). Далі рухаємося до Віхрена хребтом в північному напрямку. Траверснувши г. Хвойнати починаємо підйом на вершину Віхрен (фото 16).

Підйом представляє собою стежку, що петляє по каменистому схилові крутизною 20°-25° (фото 15). На вершині металево-кам?яний тур із табличкою та прапором Болгарії (фото 17).

Спуск з вершини по пн. стороні проходить по слоїстому ковзкому мрамору крутизною до 30°. При спускові доводиться долати короткі участки простого лазання (фото 18).

Від сідловини у підніжжя продовжуємо рух Пн-Зх по маркованій стежці , яка йде то по гребеню, то траверсує схил (фото 19, 20). В певні моменти стежка виходить на гострий як ніж гребень (с):) в таких місцях зазвичай прокладені тросові перила, але через них буває досить незручно рухатись з великим рюкзаком (фото 21).

Обід влаштували в хижі Кончето (фото 22). В разі непогоди тут можна зупинитись на бівак. Хижа знаходиться в справному стані, всередині є нари, деякі запаси, що їх тут залишають мандрівники та журнал відвідування.

Від хижі продовжуємо рух по хребту до сідловини Суходолські превал. З сідловини по крупноблочній осипі спускаємось на Пн-Зх. до оз. Божура, де і стаємо на бівуак.

Фото 14 Підйом на сідло

Фото 15 Підйом на в.Віхрен 2914м

Фото 16 Підйом на в.Віхрен. Вид на пройдений шлях

Фото 17 На вершині Віхрен

Фото 18 Спуск з Віхрена

Фото 19 Вид з Віхрена на Кутало-Бутин

Фото 20 Рух хребтом

Фото 21 Гребінь

Фото 22 Хижа Кончето

День 5. 21.08.2009

Від місця ночівлі продовжуємо спуск в долину по стежці яка в лісі вироджується в дорогу. Пройшовши мимо потрібного повороту вирішили йти до Предела через дж.Св.Миколи, по жовтій маркованій стежці, яка спускається (фото 24) до асфальтованої дороги. По дорозі дійшли до дж.Св.Миколи.Тут стаємо на обід. В долині досить жарко.

Карта дещо застаріла - на ній ця місцевість позначена як зовсім незабудована. Насправді тут побудували гольф-клуб та невеликий житловий сектор.

Від дж.Св.Миколи потрібно пройти далі по дорозі та на розвилці повернути наліво. Гравійна дорога згодом вийде з зони забудови та перетвориться в ґрунтову польову дорогу, яка виводе на шоссе за 500 м від Пределі (фото 25).

На Пределі зручно робити обід - тут є джерело води.

Далі рухаємось асфальтованою дорогою що відходить на північ. Через 600м дорога змінює свій напрям руху на західний та заходить в ліс. Ще через 2 км вона виводить до роздоріжжя в невеликому поселенні Мразениця на однойменній річці.

З цього місця потрібно почати підніматися дорогою в Пн. напрямку. Тут можна не знайти маркований шлях, а піти по лісовій дорозі як це вийшло у нас. Але варто пам?ятати що понад лісовими дорогами мало зручних для бівуака місць.

На одній із галявинок стаємо на ночівлю.

Фото 23 Вказівник біля хижі Яворів

Фото 24 Спуск в дол.р.Бела. Сухий ліс

Фото 25 Предел

День 6 22.08.2009

Від місця ночівлі продовжуємо підйом дорогою яка згодом з?єднуєтся з маркованим шляхом.

Верхня частина підйому проходить через тяжку для проходження суміш кущів булижників та високотрав?я. На шляху підйома стоять стовпчики із вказівниками відстані та азимуту до наступного стовпчика (фото 26).

Сам же хребет легко проходиться по стежці.

Біля дж. Хайдушка робимо обід.

Після обіду продовжуємо рух хребтом. Приспустившись через трав?янистий кулуар у верхів?я р.Клиниця стаємо на ночівлю.

Фото 26 Вказівник на підйомі на в.Капатник

Фото 27 Вершина Капатник

Фото 28 Рух по хребту

Фото 29 Спуск кулуаром

День 7 23.08.2009

Від м/н знову піднімаємось на хребет по схилу без тропи (фото 30) та рухаємося по ньому на північ маркованою стежкою.

На пер. Мечи Проход, біля притулку Македонія зробили обід. До Македонії прокладена дорога.

Від місця обіду продовжили рух хребтом до сідловини між в.Голяма Бистриця(2606) і в.Бистрі Слап (2683). Спускаємось у долину на схід (фото 32).

Тут робимо напівдньовку (фото 31). На деяких картах позначено, що струмки починаються нижче, але на місці нашої стоянки вже тече нормальний струмок.

Фото 30 Підйом на хребет

Фото 31 Панорама на в.Чорна поляна

Фото 32 Спуск до місця для бівуака

День 8. 24.08.2009

Від місця ночівлі повертаємось на хребет по шляху спуску, а піднявшись продовжуємо рух в Пн-Сх напрямі по гребеню. Після траверсу г.Чорна Поляна (фото 33) стежка розгалужується: на Пн відходить стежка, яка спускається до хижі Рибно єзеро, а на Сх, огибаючи Чорнополянский цирк, по хребту йде стежка яка веде до г.Мусала.

До Мусали рухаємося по маркованій стежці, яка йде по хребту на схід повз вершини Вапа(2532м), Чемерна(2511м) (фото 34), а потім приспустившись в дол.р.Білий Іскер повертає на північ та знову піднімається на хребет до в.Ковач (2632м). На цій ділянці тропа прохода через пробитий тросами гребінь (фото 35).

Траверсуючи вершини Овчарець (2768м)(фото 36), Голям Близнак (2779м) та Малик Близнак (2777м) виводить на вершину Мусала (2925м), найвищу точку Балканського півострова. На вершині стоїть метеостанція та хища.

З вершини спускаємось до до оз.Леденото і стаємо на бівак (фото 39,40). Біля озера стоїть притулок в якому жарять сосиски :)

Фото 33 На в.Чорна поляна 2710 м.

Фото 34 Рух хребтом

Фото 35 Гребінь з тросовими перилами

Фото 36 Рух до в.Овчарець

Фото 37 Підйом на в.Мусала 2925 м.

Фото 38 На в.Мусала.

Фото 39 Шлях спуску з Мусали.

Фото 40 Спуск до озера та підйом наступного дня

День 9. 25.08.2009

Від місця ночівлі піднімаємось назад на відріг Мусали і рухаємось по гребню (фото 41) на північ в напрямку в.2577. Гребінь згодом переходить в осипний хребет (фото 42). Ділянка осипей закінчується після в.2713 і далі рух простим травянистим хребтом (фото 43). В районі в.2577 побудовано декілька підйомників із дол.р. Мусалинські Бистриця (фото 44).

Далі за підйомниками на галявині стаємо на обідній бівак.

Пройшовши до в.2544 починаємо спуск по трав?янисто-осипному кулуару (фото 45,46). Рухатись обов?язково в касках! На шляху ділянки живих осипей. Згодом кулуар обводнюється і перетворюється в річку Горен Сухад, яка зажата в долину з крутими бортами. Рух по річці ускладнюється зарослями чагарників.

На бівак стаємо прямо на річці, попередньо підготувавши площадки для палаток із каміння та гілок (фото 47).

Фото 41 Гребінь

Фото 42 Рух хребтом

Фото 43 Рух до в. 2577

Фото 44 Хребет між в.2577 і в.2544

Фото 45 Початок спускового кулуара

Фото 46 Шлях спуску

День 10. 26.08.2009

Продовжумо спуск по річці (фото 48).

Рух ускладнюється чагарниками, буреломами та високотрав?ям. В одному місці на уступі долини довелося провісити 20м спускових перил.

Стали на бівак на галявині в долині річки Білий Іскер біля дороги. Але потрібно бути обережним - стоянка тут заборонена. Нас помітили тільки вранці, коли ми зібрали табір, тому змогли обійтися без неприємностей:)

Фото 47 Місце бівуака

Фото 48 Спуск по річці

День 11. 27.08.2009

Від місця ночівлі почали підйом дол.р.Білий Іскер по асфальтованій дорозі. Але через 2 км вийшли на КПП пункту водозабору, про який у нас не було інформації. Прохід далі по долині був заборонений.

Обміркувавши ситуацію вирішили виходити в село Білий Іскер. І за 2 переходи по асфальтованій дорозі спустились в село (фото 49,50)

Фото 49 Інформаційний щит на узбіччі

Фото 50 с.Білий Іскер

3.4. Розрахунок категорії складності походу

Бали за перешкоди

Таблиця параметрів маршруту

3.5.Картографічний матеріал

Маршрут походу на мапі

4. Висновки та рекомендації щодо проходження маршруту

В результаті походу група отримала навички пересування крутими трав?янистими та осипними схилами, скальними рельфом, навички пересування по важко прохідній місцевості з високотрав?ям та чагарниками.

В естетичному і пізнавальному плані похід був максимально насиченим, можливості району максимально використанні. Побудова маршруту дала змогу якомого повніше оглянути район походу.

При включенні дол. р. Горен сухад в нитку маршруту потрібно обдумати доцільність, зважуюючи на своєрідність перешкоди та закладати достатньо часу, хоча це й може дати Вам новий цікавий досвід :)