Травневий Казбек: інформація щодо подорожі

Обстановка.

Суб?єктивно. Я далеко не вперше на Кавказі. Але кожного разу після перетину кордону з Росією внутрішньо напружуюсь. Напруга зростає у кілька разів за станцією Ростов-на-Дону і полишає мене лише після перетину кордону у зворотньому напрямку. Проблеми т.з. російського Кавказу відомі: міліція і місцеві мешканці. Перших слід остерігатись при під?їздах/від?їздах, других - безпосередньо в горах.

Цього разу внутрішнє напруження спало одразу ж після в?їзду на територію Грузії. Що цьому сприяло - чи то привітний водій-грузин, в ?Ниву? якого ми пересіли на грузинській митниці, чи відсутність ?тисяча і одного блокпосту? після перетину кордону (з російського боку Ваші документи перевірятимуть мінімум двічі, найчастіше - тричі, а якщо не пощастить, то і 5?6 разів), чи просто апріорно хороше ставлення до Грузії та її мешканців - не знаю, радше все разом. І надалі це напруження в Грузії не виникало - не було щонайменших причин: цілком привітні і доброзичливі місцеві мешканці, в яких ми запитували дорогу, гостинні монахи в храмі Цминда-Самеба, в ?чайних? дискусіях про вічне з якими ми провели перший вечір, і, нарешті, теплий як у прямому, так і в переносному значенні слова прийом нас на метеостанції в заметіль - все сприяло саме таким враженням. Щоправда, дещо зіпсував їх водій, з яким ми поверталися до Владикавказу, - не доїжджаючи до міста зажадав від нас замість 800 рублів, про які ми домовлялись в Казбегі, 1600. За інших обставин він, напевно, не отримав би ні копійки більше за 800, але цього разу ми майже полюбовно зійшлись на 1000.

Об?єктивно. В Казбегі багато відпочиваючих із Західної Європи - на метеостанції нам склали компанію австрійці та словаки. Жодних документів, окрім закордонного паспорта, для проведення походів у прикордонній зоні Грузії не потрібно. Не потрібна також жодна реєстрація: в міліції, у прикордонників чи в МНС, тобто не потрібно витрачати дорогоцінний час на бюрократичні формальності - одразу можна вирушати в Гори.

Візовий режим.

Українцям, на відміну від росіян, віза для відвідання Грузії не потрібна. Необхідним є лише закордонний паспорт.

Заїзд та виїзд.

Мені відомі чотири основні варіанти заїзду в район:
1) поіздом до Владикавказу, а далі по Воєнно-Грузинській дорозі через російсько-грузинський кордон до Казбегі;
2) літаком Київ-Тбілісі, а далі по Воєнно-Грузинській дорозі через пер. Крестовий в Казбегі;
3) літаком Москва-Тбілісі;
4) на паромі Іллічівськ-Поті.

Коротко опишу, що мені відомо про кожен з цих варіантів.

Варіант перший, найдешевший. Поїзд ?26 Київ-Кисловодськ прибуває на станцію Мінеральні Води о 3:42, а о 4:00 звідти ж відправляється поїзд ?034 Москва-Владикавказ.

Взяти білети в касах на станції МінВоди до відходу цього поїзда малореально, тому краще одразу проситись до провідника. В нашому випадку все було досить просто: провідники нас уже чекали і ?ловили? на пероні. Не соромтесь торгуватись - запропоновану нам ціну 400 рублів з носа вдалося збити до 250. І це не нижня межа.

Якщо сісти не вдасться: провідники не беруть, чи просто київський поїзд спізнився, є інший варіант - поїзд Адлер-Владикавказ, який відправляється о 4:48 по парних числах, тоді ж, коли і київський потяг. Ну, а якщо і на нього не сіли - доведеться скористатись автобусом МінВоди?Владикавказ.

Московський потяг прибуває до Владикавказу близько 9 ранку. На рейсовий автобус Владикаказ-Кобі, який відходить з Первомайського ринку десь в інтервалі між восьмою та дев?ятою ранку, Ви вже скоріш за все не встигнете. Тому сміливо користуйтесь послугами місцевих таксистів: проїзд до Казбегі обходиться в 200-300 рублів на особу. Перед виїздом уточніть, що Ви збираєтесь їхати саме до Казбегі, а не до російсько-грузинського кордону, хоча такий варіант значно дешевший. Кордон можна перетнути лише на автотранспорті, тому якщо доїдете лише до кордону, доведеться проситись до когось в машину. Не виключено також, що саме на кордоні Ви наздоженете рейсовий автобус.

Проходження російського кордону відбувається, судячи з розповідей очевидців, по-різному. У нас (тьху-тьху) на в?їзді проблем не було жодних: невелика черга, ?просвітили? наші рюкзаки на рентгені, поставили штампи в паспортах і ми поїхали.
На грузинському кордоні черга зазвичай значно менша, рентгенівського апарату немає, наші рюкзаки не перевіряли. Щоб полегшити і прискорити процедуру проходження митниці якось між іншим скажіть, що Ви з України.

На зворотньому шляху з Казбегі машину слід ловити в центрі селища - на його центральній площі. Вартість проїзду до Владикавказу приблизно така ж як і в зворотньому напрямку. Рейсовий автобус Кобі-Владикавказ зупиняється в Казбегі близько 16-17 години.
Добирання з Владикавказу в Київ на зворотньому шляху дещо довше, через нестиковку в рейсах потягів. Рекомендований варіант повернення : рейсовим автобусом з Казбегі до Владикавказу. Там заночувати на вокзалі в кімнатах очікування. Це міні-готель з мінімальними зручностіями: чотиримісні кімнати з чистою постіллю. Є туалет, обіцяють скоро душ. Зварити щось важко - користування нагрівальними приладами там заборонено, але поруч з вокзалом є чудесний гастроном, де можна затаритись молочнокислою продукцією. Коштує ночівля в кімнатах очікування 150 рублів з особи.

Зранку о 6:15 з автовокзалу відходить автобус на МінВоди. Щодо під?їзду до автовокзалу ми домовились (150р за машину) з водієм однієї з маршруток, кінцева зупинка яких знаходиться неподалік від залізнодорожного вокзалу. Автобус Владикавказ-Мінводи, якщо брати білети у водія, кошує 180 рублів. Прибуває він у Мінводи близько 11 години. О 13:30 сідаєте на поїзд Кисловодськ-Київ.

Варіант другий: літак Київ-Тбілісі коштує 305$ без врахування плати за перегруз. Маршрутка Тбілісі-Казбегі коштує 10ларі, це близько 5$. Зворотній шлях той же.

Варіант третій: білети на літак Москва-Тбіліcі цієї весни ми не змогли знайти дешевше за 260$, хоча на сайті авіакомпанії Сибір було вказано ціну 180$. Варіант мав значення 2005 року, коли акційний квиток Москва-Тбілісі-Москва авіакомпанії ?Аерофлот? коштував близько 100$. Щоправда, брати ці квитки слід було в чітко визначений проміжок часу (близько тижня) ще в лютому.

Варіант четвертий. Мені, на жаль, про нього майже нічого не відомо. За непідтвердженими даними квиток на паром в обидва боки коштує 200$, а йде паром близько 1.5 доби.

Маршрут.


Схема маршруту

Храм Цмінда-Самеба

Шлях від храму хребтом Квенетмта

Опис маршруту є в [1]. Ми стисло повторимо його тут і подамо фотографії з нашої спроби сходження (дійшли до пер. Казбекського) на початку травня 2006 року. Від с. Казбегі піднятись до храму Цмінда-Самеба (див. фото ), далі хребтом Квенетмта до пер. Саберце (фото )(в [1] цей перевал називаєься Арша).
Далі вийти на правобережну морену л-ка Гергеті , піднятись нею майже (не доходячи 100-200м) до відрогу г. Орцвері. Далі перетнути льодовик в напрямку Казбекської метеостанції, на пагорб до якої піднятись з західного боку (навесні) (фото ). Схему маршруту наведено на рисунку .


г.Орцвері (4258)

Спуск з пер. Саберце

Панорама з хребта Квенетмта

Від метеостанції або ж траверсуючи схил (у випадку низької лавинної небезпеки) рухатись на захід у напрямку скелі, на якій встановлено хрест, або ж уникати траверсу, спуститись на льодовик і рухатись туди ж. Від скелі лівобережною чи серединною мореною до повороту льодовика на південь. Далі до виходу на пер. Казбекський. Рекомендується встановити штурмовий табір дещо не доходячи перевалу - тут не такий сильний вітер. Звідси рухатись на північ, огинати масив г. Казбек з заходу, північного заходу, потім косим траверсом в південно-східному напрямку вихід на сідловину, звідки близько 150 м сніжно-льодовим схилом 40-45 градусів на схід до виходу на вершину г.Казбек. Спуск шляхом підйому.

Рекомендації. Автор просить не сприймати рекомендації як щось обов?язкове, вони лише відображають його точку зору і є результатом аналізу свого небагатого гірського досвіду та аналізу рекомендацій інших, значно авторитетніших джерел.

Графік руху:
1 день - день приїзду: піднятись і заночувати біля храму Цмінда-Самеба (висота бл. 2100).
2 день - піднятись до правобережної морени л-ка Гергеті (2900-3200).
3 день ? радіальний вихід на пер. Кесі (1А, бл. 3650)
4 день - перехід на Казбекську метеостанцію (бл. 3650)
5 день - радіальне сходження на г.Орцвері (4258). Маршрут з пер. Орцвері, 1Б к.ск.(див. [1], фото )
6 день - вихід від метеотанції на пер. Казбекський (4200-4350)
7 день - радіальне сходження на г.Казбек (5033)
8 день ? спуск в с. Казбегі.

Зауваги:

1) Метеоумови. Особивість району - сильні вітри. Тому снігові вітрозахисні стінки доводилось будувати на усіх без винятку ночівлях, окрім однієї на спуску всередині метеостанції.
Друга особливість - різке і майже несподіване погіршення погоди. Тому виходячи на радіальні виходи, бажано брати з собою теплі речі та пальничку. На спуску з Казбеку в негоду орієнтування сильно ускладнене (див. [2]). Обов?язково мати карту та компас, GPS також навряд чи завадить.
2) Ночівлі не в наметі. Можливі в неопалювальному приміщенні на метеостанції (це платна послуга!), якщо там хтось є - інакше її будівля зачинена. І в храмі Цминда-Самеба - але цим варіантом краще користуватись лише в абсолютній безвиході. У підвальному поверсі метеостанції можна сховатись від вітру чи дощу/снігопаду у випадку сильної негоди.
3) Лавинна обстановка. Може змінюватись за лічені дні від безпечної до дуже небезпечної. Потенційно небезпечні ділянки маршруту:
- спуск з пер. Саберце. Рекомендований маршрут - не доходячи до перевалу на повороті хребта на південь справо-вниз по неявному гребеню з виходами трави та каміння (фото та фото ) ;
- траверсуюча ?літня? стежка від метеостанції. Рекомендовано: спуск з метео вниз на льодовик, уникати траверсу схилу.

Перелік посилань:

[1] Наумов А.Ф. ?Кавказ. От Крестового перевала до Сбайского? Москва, изд. Балабанов, 2003г, 228стр.
[2] Юрий Ицкович ?Казбек на троих?

Підписатися на Коментарі для "Травневий Казбек: інформація щодо подорожі"